Кропивничанин Максим Парафілов просить не скошувати під корінь всю траву в місті. 12 травня зареєстрував петицію про це. На 18:00 31 травня вона набрала 149 голосів з 450 необхідних для розгляду її комісією міськради і винесення на сесію. Голосування триватиме до 25 червня. Суспільне дізнавалось про діючі в місті вимоги до скошування трави, що пропонує змінити автор петиції та досвід інших міст.

Своєю петицією хоче підняти питання догляду за газонами, розповів Максим Парафілов: "Законодавство з цього приводу дуже давно не переглядали, потрібен суспільний запит для того, щоб щось сталося. Хотілося б, щоб у нас були нові нормативи, більш естетично. Не подобається випалений газон. Звісно, треба доглядати і косити, але потрібно розділити на зони, створити різні правила для різних місць".

Автор петиції вважає, що скошування негативно впливає на зовнішнє середовище: "Це і температурний режим у місті, і різноманіття комах, а з комах починається різноманіття птахів".

Петиція про зміну правил скошування трави у Кропивницькому. Місту пропонують використати досвід інших громад

Як косять траву у Кропивницькому

2023 року косити траву почали на два місяці раніше ніж торік, розповіла майстриня дільниці кропивницької житлово-експлуатаційної організації Оксана Галка: "Через дощі трава піднялася швидше, покіс розпочали у квітні. Зазвичай косимо двічі чи тричі, починаючи з червня. Цього року, мабуть, чотири рази коситимемо. Якщо у серпні дощів менше, то ми завершуємо покіс. Але були роки, коли й у серпні косили".

Зі слів майстрині дільниці, у дворах усю зелень не скошують. Починають косити, сказала, коли трава стає заввишки 50-60 сантиметрів: "Передусім карантинні рослини – амброзія, щириця – такі, що викликають алергію. Але цей покіс починаємо з середини літа. Щодо колосистої трава – є випадки, коли містяни просять, щоб ми не поспішали, кажуть – хай вона трохи позеленіє, порадує око".

Хто контролює стан газонів і покіс трави у Кропивницькому

За зовнішнім виглядом газонів і чи покошені бур’яни у місті слідкує інспекція з благоустрою, сказав її керівник Олександр Брюховецький. Правила покосу, сказав, склали на основі "Правил благоустрою території міста Кропивницький" та Закону України "Про благоустрій населених пунктів": "Не вище десяти сантиметрів – у правилах так написано. А що нижче до землі, чи ні – то як дозволяє техніка чи коса. Житлово-експлуатаційні організації скошують біля тих будинків, які перебувають у них на балансі – в радіусі 15-20 метрів від будинку. Комунальне підприємство "Благоустрій" скошує перший газон на магістральних дорогах, у скверах і парках".

Біля приватних будинків мають косити власники, сказав керівник спецінспекції. За недотримання правил – штраф: "З приватних осіб почнемо – від 340 до 1360 гривень, а з керівників підприємств, фізичних осіб-підприємців – від 850 до 1700 гривень".

За інформацією керівника "Благоустрою" Олександра Співака, 2022 року працівники підприємства викосили 129,2 гектара трави, використавши для цього бензину на 92,2 тисячі гривень. За квітень-травень 2023 року – 49,9 гектара і 48,6 тисяч гривень, відповідно.

Думка науковиці щодо покосу трави і догляду за газонами

Кандидатка біологічних наук Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченко Марія Боброва вважає, що шкідливі рослини треба знищувати, а за газонами – доглядати: "Амброзію слід скошувати до того, як вона почне квітнути. Якщо мова йде про варварське скошування – до 1-2 сантиметрів, то такого робити не можна, бо це порушує екосистему. Крім того, рослини ми маємо скосити до такого рівня, щоб вони могли відновитись. Земля під скошеною травою втрачає вологу – це буде пересушений ґрунт".

Науковиця розповіла про альтернативу скошуванню: "Можна підібрати такі трави, такі компоненти газону, щоб вони були не вище 10-20 сантиметрів – так звані килимові рослини. На бензин і оплату праці більше грошей витрачають. А такий газон, який не треба косити, посадив один раз – і лише доглядай за ним – буде економія. А якщо це густо посаджені трав’янисті рослини, коренева система змикається так, що не пускає бур’яни".

Досвід інших міст

У Львові громадська організація "Плато" розробляє рекомендації з догляду за рослинами, якими зможуть безкоштовно користуватися й інші громади, розповіла координаторка проєктів організації Анжеліка Зозуля: "Нам здається, що все впирається в менеджмент. Було б добре, якби громади почали звертати увагу на газони і на їхній потенціал, зокрема, в частині адаптації міських просторів до наслідків кліматичної зміни. Ми плануємо почати адвокаційну роботу з міста Львів – зробити інвентаризацію газонів, щоб подивитися, де який режим і формат догляду було б найкраще застосовувати".

Анжеліка Зозуля розповіла про польський досвід догляду за газонами: "У Кракові ухвалили програму, згідно якої облаштовують різнотравні газони, бо в місті є велика проблема із забрудненням повітря".

Зі слів Анжеліки Зозулі, близько 50% усіх зелених насаджень в українських громадах – це газони. Тому перегляд системи догляду за ними вважає доцільним: "Її слід зробити раціональнішою. В контексті децентралізації і тих повноважень, які отримали громади, все можливо".

Джерело