Текст Молитви зʼявився ще в ХХ сторіччі. Її написав підпільник ОУН Осип Мащак. Легенда говорить, що він зробив це кровʼю. Це вірно в символічному, а не буквальному сенсі. Мащак разом із соратниками відбував 15-річний термін увʼязнення. Його звинувачували у вбивстві російського комісара Майлова – одного з організаторів Голодомору – геноциду 1932-1933 років. Переживання були написані на папері, але тортури та репресії дають підстави називати чорнило ідеолога “кривавим”.

Політвʼязні-українці щоранку та щовечора вголос читали Молитву. Кожен зі своєї камери, хором, задля укріплення духу та для демонстрації національної єдності – незважаючи на тюремних наглядачів. 

Сила цього тексту зумовила те, що він отримав особливий статус серед українського пасіонарного суспільства того часу. Молитву читали бійці УПА на шикуваннях, з нею йшли у бій проти окупантів, з цими словами на устах гинули на війні. Відтоді Молитва стала обовʼязковою в ОУН. Її повинні були напамʼять знати всі, хто долучався до організації.

Саме вчинками хоробрих пояснюється сакральність Молитви Українського Nаціоналіста для наступних поколінь. З відновленням незалежності в 1991 році слова Молитви знову почали звучати на українських землях. В організації “Патріот України” її читали перед строєм, стаючи на одне коліно. Таким чином перед свідками присягали боротись за Ідею Nації до останньої краплі крові.

У 2014 році на основі саме “Патріота України” було сформовано добровольчий батальйон АЗОВ. Націоналістичні традиції отримали тут друге дихання. Оскільки не всі новобранці знали Молитву напамʼять, за ініціативою ідеолога підрозділу – Миколи Кравченка “Крука” – на шикуваннях було заведено промовляти її колективно. Головуючий говорив, стрій повторював.

Подібний ритуал спершу був внутрішнім. Суспільство дізналось про нього влітку 2014 року, коли азовці вирушали на фронт із Софійської площі. У центрі Києва добровольці урочисто читали Молитву, присягаючи на вірність Україні. І підкреслювали – події на Сході для них – ніяке не “АТО”, а російсько-українська війна, війна за виживання українців як нації. На жаль, тоді цю істину розуміла лише пасіонарна меншість.

Разом з тим, саме ця меншість тоді зберегла державу та втримала фронт. За прикладом азовців Молитву почали подібним чином читати в інших добробатах – у “Січі”, “Легіоні Свободи”, “ДУК ПС” тощо. Специфічна військова добровольча традиція – так сприймали цей ритуал на той час.

У 2017 році було презентовано “Марш Української Армії” – пісню, що згодом стала офіційним гімном Збройних Сил України. Його автори помістили між другою та третьою строфою фрази з Молитви Українського Nаціоналіста. Конкретно — з аудіоверсії її виконання азовцями.

На сьогодні Молитву знають та поважають у десятках бойових підрозділів, серед різних частин українського війська.  У Нацгвардії та ГУР, ССО та Сухопутних військах, у теробороні, Нацполіції та навіть СБУ. 

У своєму офіційному зверненні головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний після появи 3 ОШБ окрему увагу приділив саме символіці нового підрозділу. Причина проста – на головній хоругві нашої бригади розміщено повний текст Молитви Українського Nаціоналіста.

Попри широке розповсюдження, сама Молитва досить важка для вивчення напамʼять з першого разу. У лавах полку АЗОВ це вирішувалось дуже просто – бійці отримували власні екземпляри тексту у вигляді кишенькових календариків. Їх зручно тримати всередині військового квитка чи у нагрудній кишені форми – біля серця.

Сьогодні подібні примірники Молитви мають не тільки бійці азовських підрозділів, а й військовослужбовці інших формувань Збройних Сил України. За ініціативою офіцерів їх видають мобілізованим у центрах комплектації в рамках ідеологічно-виховної роботи з новобранцями. 

На початку російського вторгнення окупанти відкрито заявляли, що однією з цілей їхньої війни є “знищення руху АЗОВ”. Рік потому навіть ідіоту зрозуміло, що все це призвело до зворотного ефекту. 

Замість одного полку АЗОВ Україна у 2023 році має цілу мережу азовських підрозділів. Ідеї націоналістів знаходять відгук серед різних верств населення, а лише я особисто затвердив друк та відправку понад 10 тисяч екземплярів Молитви Українського Nаціоналіста в різні бойові формування ЗСУ, жодним чином не повʼязані з азовцями. Кожен з цих примірників у своєму оформленні має символ “Ідея Nації” – азовський знак, що є емблемою організованого українського націоналізму загалом.

Подібні процеси ідеологічного виховання бійців російська пропаганда називає “сатанізацією” українського війська. Подібне ми вже бачили у своїй історії не раз, достатньо лише згадати “анафему” на адресу гетьмана Івана Мазепи. Відповідь на подібні істерики проста. Якщо ми робимо щось, що викликає у росіян ненависть та тваринний страх – значить, ми робимо правильну справу!

Повний текст Молитви Українського Nаціоналіста:

Україно, свята мати героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітрів кавказьких, шумом карпат

Джерело