25 березня — річниця початку боїв за Малу Рогань на Харківщині. Звільнення села поблизу Харкова стало початком весняного контрнаступу українських сил. До цього військові тримали оборону та відбивали атаки росіян.

Бій за Малу Рогань став останнім для засновника та командира підрозділу "Фрайкор" Георгія Тарасенка. Що про бої за Рогань розповідають його побратими та як живуть люди у селі за рік після звільнення від окупантів — у матеріалі Суспільне Харків.

Перші дні звільнення Малої Рогані

Звільнення Малої Рогані почалося з боку харківської кільцевої дороги, розповідає боєць добровольчого підрозділу "Фрайкор" з позивним "Зуб".

"Після двогодинної роботи артилерії, яка спалила багато техніки у цьому селі, ми пішли у наступ. Звідти, там розташований молокозавод Малороганський, ми вздовж лісосмуги, трьома групами. Наша група була крайньою з цього боку. Ми зайшли у село. Дякувати артилерії, вона знищила техніку, тому що ми б вийшли прямо на танк, який тут стояв", — говорить боєць.

Бійці разом з командиром "Фрайкору" Георгієм Тарасенком закріпилися біля п'ятиповерхівки.

"Ми, п'ятеро людей, заходили на підмогу розвідці 92-ї бригади. У тому числі тут був і Жора. Жора залишив нас трьох біля будинків, де поряд був спалений БТР. А сам з нашим нинішнім командиром пішов спілкуватися із розвідкою. Наша головна мета була — будинок, де росіяни дуже сильно закріпилися. Дім міцний, із цокольними поверхами", — пригадує "Зуб".

Загибель командира Георгія Тарасенка

Найзапекліші бої, говорить боєць "Зуб", розгорталися у провулку Стадіонному.

"Жора нас прикрив. Ми з розвідкою потроху почали просуватися і зачищати підвали. Побачили, що з іншого боку стоїть ціла МТ-ЛБ. Коли Жора вийшов до цієї МТ-ЛБ, почали з цього будинку, який не подавав жодних ознак, почали летіти гранати. На жаль, тоді Жору і поранило. Під'їхав наш танк, ми закидували дорогу "димами", — пригадує військовий.

Жору намагалися витягти, але далі летіли гранати. Поранило ще одного нашого хлопця, посікло ноги. Його успішно змогли евакуювати

Георгій Тарасенко продумував усі дії підрозділу під час звільнення Малої Рогані та керував бійцями, каже його побратим Богдан Войцеховський.

"До боїв за Малу Рогань у нас не було такого досвіду наступальних операцій, такого досвіду взаємодії з іншими підрозділами. У нас були до цього, по суті, тільки оборонні бої. Жорою була спланована і виконана наша частина завдань максимально вдало. Ми зайшли на вказані рубежі, закріпилися, зачистили", — говорить Войцеховський.

"У росіян тут були суттєві втратити: понад 20 одиниць техніки було знищено. Плюс в Малій Рогані вбили командира 59-го танкового полку. Наш боєць його смертельно поранив. Нам вдалося захопити велику кількість документації внутрішніх підрозділів", — каже Войцеховський.

"Бої за Малу Рогань розтягнулися: 25 березня — за сам населений пункт, 26 і 27 березня — зачистка навколишніх лісосмуг, були дуже важкі бої", — говорить Войцеховський.

Читайте також: Лідеру "Фрайкору" Тарасенку, який загинув у боях за Харківщину, присвоїли звання Герой України

Загибель командира та засновника підрозділу "Фрайкор" стала тяжкою втратою для бійців.

"У моральному плані було важко пережити. Не вірилось, що могло таке статися. Це внесло немалі проблеми з відновленням управління і налагодженням боєздатності підрозділу. Повноцінно ми відновили боєздатність підрозділу і почали брати участь не тільки в оборонних, а й в наступальних операціях аж під кінець квітня 2022 року. Наші підрозділи тоді йшли у наступ у бік Сороківки, брали участь у весняному контрнаступі", — говорить Войцеховський.

Георгій — це людина, яка могла розуміти не тільки тактичну обстановку, але й оперативну й стратегічну. Це дуже надзвичайно талановита була особистість. Він жив військовою справою

Мала Рогань за рік після деокупації

Цієї весни жителі Малої Рогані лагодять розбиті обстрілами будинки.

"Мені тільки сказали, що звільняли Рогань, я одразу заплакала. Такі молоді хлопці. Найдобріші слова, які тільки є у світі, можна побажати тільки. Низький вам уклін", — говорить місцева жителька Любов Рижикова.

Рік тому дім Олександра Рубана опинився в епіцентрі боїв. Чоловік згадує: поблизу стояли російські танки, а погріб зайняли військові армії Росії.

"Один танк прямо перед двором стояв, з іншого боку — другий танк, і ворота розвалили — там третій танк стояв. Біля мого будинку стояло три танки, вони стріляли. Один танк взагалі не вимикав двигун, виїжджав за сараї, стріляв. І так всю ніч", — пригадує Олександр.

Чоловік розповідає, російські окупанти хотіли його розстріляти.

"Знайшли у мене вдома пост Зеленського, передвиборчий. Вони як перекосилися, почали труситися. Схопили нас із жінкою. Вивели. Капітан був з ними один, він подивився на нас, а ми неголені, три тижні були без електрики, без нічого. Сказав: "Зайдіть в підвал, я вирішу, що з вами робити", — згадує Олександр.

Читайте також: Рятувала поросят та не пустила танки. Як пережила окупацію фермерка з Малої Рогані на Харківщині

"А інші рашисти понаходили мій спортивний одяг проукраїнський, герб, шарф збірної України. Назвали мене нацистом і хотіли… Прийшов до мене капітан, каже: "А хто це вам дім робив? Кажу: "Сам, своїми руками". Може, це й врятувало нас, що він залишив нас, а так розстріляли б", — каже чоловік.

Олександр із дружиною поміняли вікна, відремонтували дах та паркан. Але, каже чоловік, відновлювати господарство доведеться не один рік.

"Самі відновлюємо все. Дивлячись на те, яка розруха по Україні, чого чекати, від кого і коли? Увесь паркан був розбитий. Будинок закрили, дірки позакривали. Будемо чекати від людей, може, гуманітарки. Мені потрібна цегла, цемент, щоб я міг зробити, тому що 30 років дім будували", — говорить житель Малої Рогані.

Що відомо 25 березня під час звільнення від російських окупантів села Мала Рогань у Харківській області загинув лідер і командир добровольчого підрозділу "Фрайкор" Георгій Тарасенко. Він йшов першим у складі бойової групи. У Тарасенка залишилася мати. Георгія поховали у Холодному Яру. Георгій Тарасенко — засновник громадської організації "Фрайкор" та однойменного добровольчого підрозділу. До напрямків діяльності ГО його голова відносив патріотичне виховання молоді, військовий вишкіл, участь у політичному та громадському житті.

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube

Джерело