#Букви продовжують нагадувати імена та документувати історії тих, хто виборював вільне майбутнє для наступних поколінь ціною власного життя, ставши однією із десятків тисяч жертв російських загарбників. Детальніше про добровольчий дух українського військового Михайла Калиневича, його життєві настанови, місію в АТО та нові орієнтири після повномасштабного вторгнення — у матеріалі з сином захисника Максимом.

В останній розмові батько впевнено промовив: «перемога скоро за нами» – історія ветерана війни, який загинув під Бахмутом

Фото: особистий архів Максима

Михайло Калиневич за позивним “Калина” з юного віку тяжів до військової справи, відчував обов’язок перед державою та був готовий боронити її незалежність та суверенність. Так, у найбільш переломні та знакові для країни історичні події, він завжди опинявся на передовій боротьби. Винятком не стала і Революція Гідності, з початком якої Михайло одразу перебував у центрі сутичок. За словами сина, попри теплі сімейні стосунки, батько не надто ділився подробицями щодо перебігу подій, натомість тримався впевнено та підбадьорююче.  

“Пам’ятаю як він привіз мені балаклаву в подарунок. Така турбота є характерною для нього. Коли я думаю про батька, в мене одразу постає в уяві його образ як найдобрішої та найщирішої людини. Він завжди допомагав мені і мамі, його любов була підкріплена діями, тож ми особливо її відчували. Кожна моя операція, періоди хвороб, і мій тато одразу був поруч. Він завжди присвячував нам час і я можу з упевненістю говорити, що кожна дитина хотіла б мати такого батька”, – ділиться спогадами Максим.

Відчуваючи особисту причетність до майбутнього держави, у 2019 році Михайло поповнив лави добровольчих батальйонів і став учасником війни на сході України. Спочатку він був медиком у Першому добровольчому медичному шпиталі, встигнувши за цей час врятувати чимало життів українських військових. Всі ці роки він перебував у найгарячіших точках території  лінії фронту. За участь у воєнних діях в зоні АТО, Михайла нагородили відзнакою “Ветеран війни”. 

В останній розмові батько впевнено промовив: «перемога скоро за нами» – історія ветерана війни, який загинув під Бахмутом

Фото: особистий архів Максима

В останній розмові батько впевнено промовив: «перемога скоро за нами» – історія ветерана війни, який загинув під Бахмутом

Фото: особистий архів Максима

Повномасштабне вторгнення зустріло захисника в складі 24-ої ОМБр імені Короля Данила. Відтоді він став водієм кулеметного взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону. Михайло вправно оволодів найсучаснішими видами зброї, серед них – американський кулемет Browning M2. Так, протягом свого шляху, він пройшов Донецький, Луганський, Херсонський напрямки. Битва за Бахмут стала найгарячішою точкою. 

“Жодного разу в нього не було думок залишити лінію фронту. Він ніколи не виказував військову таємницю, тож ми не знали реальної картини. Але він, усвідомлюючи усі можливі ризики, нічого не боявся та був готовий до будь-якого сценарію, йдучи тільки вперед. Головним гаслом батька стало: “все буде добре!”, – з тремтячим голосом розповідає Максим.

В останній розмові батько впевнено промовив: «перемога скоро за нами» – історія ветерана війни, який загинув під Бахмутом

Фото: особистий архів Максима

Загинув захисник в Донецькій області Бахмутського району поблизу селища Кліщіївка. Причиною смерті стало ушкодження внаслідок вибухів та осколків ворожого снаряду. Незадовго до загибелі, захисник звернувся до сина із проханням відкрити збір на автомобіль для своєї бригади. 13 грудня він подзвонив родині, сказав, що привіз командира і зранку у них виїзд. За тиждень він мав зателефонувати знову, але наступного ранку після розмови загинув. Родина дізналася про це лише через тиждень. 

“Мама була в стані заперечення, каже: “ми телефонуємо, гудки йдуть, то може хтось помилився?”. Але 20 грудня ми поїхали на опізнання в морг, поранення було в спину, весь бронежилет розірвало, відповідно травми були несумісні з життям. В останній розмові батько як і зазвичай впевнено промовив: “перемога скоро за нами”. 

В останній розмові батько впевнено промовив: «перемога скоро за нами» – історія ветерана війни, який загинув під Бахмутом

Фото: особистий архів Максима

Як пізніше розповідав командир родині, Михайло завжди брав відповідальність за найскладніші обов’язки, і, героїчно загинувши у бою, заслуговує на отримання звання “Героя України”. За словами сина, станом на сьогодні, родина не отримала жодної підтримки від держави, в яку вони продовжують щиро вірити.

“Мій тато завжди був і є Героєм України. Але я хочу, щоб він отримав це звання на державному рівні. Його “все буде добре” завжди піднімало віру та бойовий дух, а палка віра в перемогу вартувала йому життя. Хочу, щоб його “Слава Україні” відгукнулося в серцях людей і отримало належну відповідь: “Героям слава!”

В останній розмові батько впевнено промовив: «перемога скоро за нами» – історія ветерана війни, який загинув під Бахмутом

Фото: особистий архів Максима

Син загиблого українського захисника створив петицію, в якій закликає про присвоєння солдату Калиневичу Михайлу звання Героя України посмертно. 

Підтримати: https://petition.president.gov.ua/petition/177574?fbclid=PAAaYBIz_t4K_uU3lzTEUkGK4ux6aPL1RLuuDYAr-EgHRQxwVzsaM6rPE_6m0 

Джерело