"Цифрові пам'ятники" загиблим героям узялися виготовляти волонтери. Із фото й відео, які надають їм рідні та побратими загиблих героїв, монтують міні-фільми та розміщують їх на базі українського стартапу - це сервіс для збереження спогадів про родину, йдеться в ТСН.

Достатньо навести телефон на QR-код  у кутку меморіальної дошки, як завантажить додаток і на екрані з'являється міні-фільм про загиблого. 

Калушанин Юрій Ковальчук пішов на фронт в перші дні великої війни. Сестра Мар’яна пригадує, як по натурі небагатослівний, у дзвінках з передової він заспокоював, що все гаразд. Навіть про нагородження орденом "За мужність"  промовчав. 

Командир протитанкового відділення 80-тої десантно-штурмової бригади Юрій Ковальчук загинув  у боях за Харківщину.  Коли друзі запропонували дівчині встановити у школі бійця меморіальну табличку з міні-фільмом про брата, вона не вагався. “Я більш, ніж впевнена, що мій брат дав би мені такий шпіцак, якби він знав, що я про нього розказую. Я розуміла, що поки живі побратими, поки жива історія, поки я можу максимально про нього дізнатися, це потрібно робити. Не відкладати на потім, а робити вже”, - каже вона. 

Мар’яна стала першою родичкою загиблого бійця, яка наважилася на цифровий пам’ятник - саме так назвали волонтери свою ініціативу. Створили її на базі українського стартапу. Ідея створити його з’явилася в Андрія Маланчика через маму. “Коли я дізнався, що мама захворіла паркінсоном, у мене виникло запитання - скільки у мене відео з моєю мамою, де воно зберігається і як його передати в майбутнє. В мене хаос - бо зберігається де? Ніде! Як ми швидко створюємо дані, так вони швидко втрачаються”, - каже Андрій. 

4 роки тому він вже пропонував  українцям створювати відео для меморіальних табличок  військових. Однак ідею оцінили тільки зараз і наразі до волонтерів черга у майже півтори сотні заявок. “Ми хочемо доторкнутися до кожної родини, дати їм усвідомлення того, що там є Герой. Не просто "давайте будемо за ним сумувати" - давайте зараз, доки це все є свіже, ми збережем ці спогади. Це історія. Це дуже важливий момент. Нам її весь час переписували. Настав час записати її таким чином, щоб її не переписували”, - каже автор ідеї. 

Відео-історія кожного загиблого триває до 5 хвилин, кожне слово, кажуть волонтери, узгоджують з рідними, адже одні хочуть зробити акцент на бойовій звитязі воїна, інші навпаки - показати загиблого як людину. 

Над створенням історій працює два десятки людей і не лише в Україні - збирають фото та відео, пишуть сценарій, озвучують та монтують. Це нелегко, зізнаються волонтери, бо кожну історію пропускають крізь себе.

Тим часом автор ідеї хоче розвивати свою  платформу й далі - так аби рідні чи друзі загиблого самі додавати спогади до вже створеного фільму. "Цифрові памятники" бійцям волонтери роблять безкоштовно, але вдячні людям за донати. 

Читайте також:

“Надути” росіян: можливо, Міноборони РФ рахує кількість "знищених в Україні "Хаймарсів", але отаких

Знаходяться навіть ті, кого вважали загиблим: історії "зниклих безвісти" доводять, що не можна втрачати надії

Пенсіонерки влаштували для військових подаруночки, які допомогли витримати два тижні бою