Раніше цей літак – Міг–17 – зустрічав військових біля в’їзду до міста. Нині цією дорогою – Костянтинівка – Бахмут – майже ніхто не їздить. Тут за кожних 100–200 метрів поля, яке наближає окупантів до транспортної артерії, цілодобово точаться жорстокі бої. На землі. І в повітрі.
Ще два місяці тому ці бійці зведеного батальйону розвідки здобували інформацію для богів війни, допомагаючи успішно мінусувати ворожу броню та артилерію під Бахмутом. Віднедавна ці воїни стали штурмовиками.
"Ворог пре і кількість його все більша і більша, я вважаю, що рф людський ресурс не потрібен і вони як м'ясо направляють їх на наші вогневі точки. Як ордою. Вони знищують, тому приходиться допомагати нашій піхоті славній. Захищаємо штурмовими діями наше місто Бахмут", – запевняє боєць зведеного батальйону розвідки "Вовк".
Серед тих, хто ретельно планує операції – "Потапич". Штурм тривалістю у годину-дві, каже, планується два-три дні. Крім інформації про кількість окупантів в окопах, потрібно знати зброю, яка їх прикриває. І місця її розташування.
"Щоб спланувати добре операцію штурмову і щоб люди залишилися цілі. Це головна ціль для нас, у нас працює глибина розвідка – це розвідники піші, також аеророзвідка. Ми збираємо всі ці дані. Із союзниками збираємо також інформацію, тільки після цього ми плануємо штурмові дії. Тобто якщо ми не знаємо сил противника, ми штурмові дії не плануємо, тому що це життя і здоров'я наших бійців", – пояснює боєць зведеного батальйону розвідки "Потапич".
Натомість у рашистів усе з точністю до навпаки. У них штурмовики – це смертники. М’ясний підрозділ – так називають оборонці тих, кого окупанти кидають у бій першими.
"Раніше вони йшли натовпом. Це радянські методи, коли 10 чоловік йде, але один дійде. Зараз у них ресурс поменшав. У них тактика така – запускають першу групу – це м’ясна група, кидають свої міномети, артилерія, ті, хто дійшов, в окопах, підходить штурмова група, потім – група закріплення. Раніше такого не було. Раніше було – толпою. Хто дойде, той дойде", – зауважує "Потапич".
"У нас була інформація, що на наш опорний пункт заходитимуть 91 людина "вагнера". Під покровом ночі я вирішив штурмувати позицію "вагнера", – сказав боєць 3–го загону Державної прикордонної служби України "Фанат".
Перший штурмовий досвід днями отримали і прикордонники, які захищають Бахмут на підходах до міста. Дізнавшись про підготовку ворожого штурму їхніх позицій, оборонці атакували першими.
"Вони акуратно відпочивали, не даруючи, що їх можуть штурмувати. Ми заходили, нас било 6 осіб у нас била нічна гвинтівка, у нас били нічники, у нас били ППСи, хочу відзначити ПБСи – це автомат безшумної стрільби. Ми заходили в будинки, тихесенько з глушником знищували супротивника. Якщо ми стикалися з противником, який нас побачив, ми закріплювалися на позиціях і гранатами, підпалюючи вдома, вибивали їх звідти. У нас це вийшло, це було вперше і це було ефективно", – розповів "Фанат".
Доки спілкуємося з прикордонниками, позиції неподалік бомбить російська авіація. Але ці російські сушки зазвичай літають тут недовго. За останній тиждень їх уже тричі приземляли. Востаннє – 7–го лютого. Штурмовик Су–25 прикордонники підбили з ПЗРК – переносного зенітно-ракетного комплексу.
"Авіації противника досить багато. Протягом доби може застосовувати авіацію противник два–три чотири рази на добу. Якщо дозволяють погодні умови. Протягом останніх 7 днів сили оборони Бахмута збили три повітряні цілі. Це два літаки і один вертоліт", – каже начальник підрозділу 3–го прикордонного загону Дмитро.
По периметру Бахмут захищають сили оборони, всередині будівлі людей і тварин рятують пожежники. У цього загону – багато роботи у понівеченому місті.
"Ми ще розвозимо технічну воду по районах. У штаті у нас є парамедики і швидкі допомоги. Також якщо поступають виклики про поранених, то намагаємося якщо дозволяє ситуація і район виклику, також у нас є евакуаційна група – фенікс, яка працює на броньованому автомобілі – капсулі, і вивозимо, якщо люди звертаються – що готові евакуюватися, налагоджуємо контакт з волонтерами, забираємо і передаємо волонтерам", – зазначив начальник 8–го державного пожежно–рятувального загону Бахмуту Юрій.
Кожен їхній виїзд – ризик для життя. Прилітає і в пожежну частину. Стіни та стеля будівлі зсередини пошкоджені уламками російських снарядів.
"Наразі це стало набагато небезпечніше, чим це було 2–3 місяці тому. Але тут залишилися такі самі кріпкі, загартовані хлопці, які працюють", – додав Юрій.
Ось що таке Бахмут сьогодні. Дим, вогонь, смерть. І так тут щодня. Щодня тут горить якась будівля, в яку влучає російський снаряд
Цій охопленій вогнем величезній триповерховій будівлі, де розташовувалася державна служба "Донецькгеологія", – 90 років. Вона пережила фашистів та другу світову. І не пережила рашистів.
За рік великої війни окупанти не раз змінювали тактику на полі бою. Але злочинна і страшна тактика "випаленої землі", коли на місці красивих українських сіл та міст залишаються руїни й попіл, лише набирає обертів.
З Донеччини, Ольга Калиновська, Сергій Клименко, Сергій Малін, "5 канал".
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Джерело
