На Прикарпатті попрощалися з легендарним українським поетом Дмитром Павличком. Як він і заповідав - поховали в рідному селі Стопчатів. Це місце за життя поет називав своєю духовною криницею і намагався частіше приїжджати туди. Востаннє був - за рік до повномасштабного вторгнення, йдеться в ТСН. 

Сотні людей зібралися на подвір'ї біля старої хати у Стопчатові, де 93 роки тому у багатодітній сім'ї народився Дмитро Павличко. Звідси хотів вирушити і в останню путь,  2 роки тому написав вірша. 

“Поховайте мене на Ратунді, братове,

Виконали заповіт: з Дмитром Павличком попрощались в прикарпатському селі

Щоб я чув, як літає гірський половик,

Як мій дух оживає від батьків моїх мови,

Мліє серце моє від гуцульських музик…”, - йдеться у вірші.

Рідне село Павличко називав своєю духовною криницею. До батьківської хати, доки дозволяло здоров’я, приїжджав щороку. Хата переважно стояла зачиненою, і саме Дмитро Васильович вдихав у неї життя, бо дуже любив господарювати. У селі досі згадують, як він святкував тут 80-річчя. “Тут столи, маса людей. Коло брами грала жива гуцульська музика. Один пан привів білого коня в подарунок і він сів на цього білого коня - 80 років! Я так думаю,  що тут буде музей. І він так планував”, - каже племінниця Павличка.

Шекспір, Бодлер, Данте та інші світові поети - саме завдяки Павличку-перекладачу українці познайомилися зі світовою класикою. А найголовніше - ревний борець за Україну, один із авторів Акту проголошення незалежності України. “Я не бачив людини серед своїх колег, які так вимагали, прагнули проголошення Акту незалежності України, як Павличко. Розсекретяться матеріали по засіданні президії ВР 19-20 серпня, ви там побачите, що уже 20 серпня він говорить, що ми маємо прийти у ВР і проголосити незалежність України”, - каже колишній депутат Іван Заєць.

“Леонід Макарович вважав, що спочатку треба прийняти постанову, а вже потім на основі постанови приймати декларацію. І тоді Павличко став над Кравчуком і каже: я тебе задушу, став на голосування. І Кравчук поставив на голосування і все було прийнято”, - пригадує Микола Жулинський.

Поховали Дмитра Павличка на сільському цвинтарі - поруч з могилами його батьків.

Читайте також:

Бачити мозком: боєць, який залишився без очей, намагається отримати для України технологію цифрового зору

В Одесі так і не почали роздавати компенсації за придбані генератори, а у Львові - виплачують, але не всім

28 перших і других страв: для вегетаріанців і веганів на фронті представили спеціальний раціон

Джерело