Із трьох тисяч мешканців тепер лише 170 і ті повернулись вже після того як звільнили Херсон, йдеться про село Посад-Покровське, яке усі ці місяці було на нулі. Окупанти і бомбили і палили селище намагаючись вибити наших захисників з околиць, але так і не змогли посунути лінію фронту. Селище згоріло повністю, до нього знову потягнулись люди, щоби відбудовувати свою понівечену землю, йдеться в ТСН. 

До свого розбитого селища повернувся з Вінниччини чоловік із онукою. "Знаєте, рідні стіни гріють, зараз все збираємо, що можемо зібрати.  Хату не знаю, що робити, якщо допомоги не буде, ще тридцять років будемо будуватися",- каже чоловік.

Жодного уцілілого будинку на вулиці, суцільні згарища і димарі. Розкидані газові балони та груди згорілого металу. Село Посад-Покровське стояло на лінії фронту. "Дві міни з фосфору, всередині все згоріло, метал плавился", - розповідають місцеві.

Ті хто вже повернувся в село шукають хоч трохи придатні для життя будинки. "Ми групуються, щось робимо, в когось дах перекрили, комусь допомогли покрівлю зробити. Так кучкою живемо, всі з різних будинків в одному ночуємо, той що більш-менш цілий, топимо буржуйки, так живемо", - кажуть люди.

 Наталії 23 роки, вона виїздила з матір'ю, бабусею і лежачим дідусем на простріленій машині наприкінці березня, коли село вже руйнувала російська авіація та артилерія. Дівчина з тих що повернулись у рідне село напевно наймолодша.  Хоче облаштувати  хоча б кімнату, аби рідні повернулись бо дуже тужать за домівкою. "Сила духу якась, згутування. Війна нас згуртувала, ми як одна родина, нас 170 людей. Головне не падати духом, вірити, що все буде добре, все буде Україна, віримо в ЗСУ",- каже вона.

Від паркану лишилась тільки фіртка, від веранди шмат стіни. Жінка, яка все життя будували свій дім прийшла на поріг і мало не зомліла. Від родинного гніздечка лишились стіни і ті в будь-який момент можуть впасти. “Ми тут 32 роки прожили, у нас тут були сосни ми на новий рік наряжали все село раділо, дітки з садочка йшли раділи, а тепер бачите що зробили. Вигортати треба, веранада згоріла, кухня згоріла, там жах”, - каже Наталія.

Мешканці, які повернулись ходять одними і тими ж доріжками, хоча сапери пройшли, у закутках села ще повно боєприпасів. Сільрада допомагає буржуйками, деревом та плівкою.

Читайте також:

На півдні окупанти починають відбирати майно людей, які виїхали з окупації

Наші захисники та захисниці повертаються з фронту та приносять війну додому. Як підтримати того, кого любиш

ЄС заборонить Facebook та Instagram збирати особисті дані користувачів для реклами