25 грудня чи 7 січня – коли і з ким святкувати Різдво Христове?

25 грудня чи 7 січня? З ким святкувати Різдво – Заходом чи Сходом

18 жовтня Синод Православної церкви України дозволив звершувати богослужіння на честь Різдва Христового за новоюліанським календарем 25 грудня 2022 року. Утім є умова — бажання парафіян. Одна з парафій в Івано-Франківській області, йдеться про Храм Різдва Пресвятої Богородиці в Криворівні, вже офіційно заявила, що переходить на святкування Різдва 25 грудня. Версії поцікавились, чи готові інші до неї приєднатися?

Різдво 25 грудня і 7 січня: у чому різниця?
Фактично, усі християни святкують Різдво 25 грудня, але от час настання цієї дати різний.

25 грудня в Римській імперії традиційно відзначали одне із найважливіших свят ‒ «Непереможного Сонця». Саме тоді темрява вже відступала – світловий день ставав довшим. Щоб зменшити вплив язичницького свята, цього дня почали відзначати день народження «Правдивого Сонця» – Ісуса Христа, кажуть деякі історики. Апостол Павло казав: «Христос – наше Сонце». А от сама дата народження Ісуса Христа є умовною — у Біблії про неї не йдеться. Хоча дослідники вважають, що Ісус, ймовірно, народився в жовтні.

Традиція святкувати Різдво Христове 25 грудня збереглася й донині, але в католиків та православних час настання цієї дати – різний. У григоріанському календарі — це і є 25 грудня, а за юліанським, який відстає на 14 днів, це 7 січня.

Як виник юліанський календар?
Юліанський або юліянський календар запроваджений з 1 січня 45 р. до н. е. Юлієм Цезарем. Свого часу Гай Юлій Цезар, спираючись на поради грецького астронома Созігена та щоб домогтися того, аби певні астрономічні події на зразок весняного та осіннього рівнодення відбувалися щороку в певний цілком визначений день, узгодив тривалість року із сонячним календарем. Тобто встановив, що рік триває 365 із чвертю доби (365.25). Четвертинки діб враховувалися так: кожного четвертого року до календаря додавалася ще одна доба, і тривалість місяця лютого ставала не 29, а 30 діб.

Але юліанський рік тривалістю в 365 днів і 6 годин довший за астрономічний сонячний рік (365.2422 днів, або 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 46 секунд) на 11 хвилин 14 секунд. Різниця становить близько одного дня за 128 років. За півтора тисячоліття календар знову відставав на десять днів. Що й стало причиною введення в 1582 році григоріанського календаря.

Як юліанський календар з’явився в Україні?
З моменту Хрещення Русі князем Київським Володимиром в 988 році і протягом майже 500 років початком року на Русі вважалося 1 березня. Літочислення велося з 1 березня 5508 року до Різдва Христового – це була офіційно прийнята точка відліку (створення Адама Господом Богом) для календаря православної візантійської ери «від Створення світу».

У 1492 році початок року було офіційно перенесено на 1 вересня і відзначалася так більше двохсот років.

За часів Російської імперії в Україні почали користувалися юліанським календарем. Його ввів Петро І, якого вважають одним із найжорстокіших катів України. Юліанський календар у нас запровадили лише 1700 року замість 7208 року “від створення світу”. Водночас на теренах України у складі Речі Посполитої з 1582 року у документах застосовували григоріанський календар до її приєднання до Московського царства у XVII ст. Перехід на григоріанський календар було запроваджено в Українській Народній Республіці з 16 лютого 1918 року — цей день стали вважати 1 березня 1918 року.

Люди почали жити за новим стилем (григоріанським календарем), а церква продовжувала за старим (юліанським).

25 грудня чи 7 січня? З ким святкувати Різдво – Заходом чи Сходом

Новоюліанський календар
Після введення григоріанського календаря в Українській народній республіці, юліанський календар залишився тільки в Королівстві Румунія, Королівстві Сербів, Хорватів і Словенців та Королівстві Греції, в яких сильною була негативна пам’ять про католицьку експансію. Особливо гостро це проблема постала у нововиниклому Королівстві Сербів, Хорватів та Словенців, яке об’єднало як православних, так і римо-католиків.

У травні 1923 року у Вселенському патріархаті відбувся собор православних східних церков. На ньому було обговорено календарне питання і прийнято рішення про реформу. Щоб усунути вади як юліанського, так і григоріанського календаря, було вирішено запровадити новоюліанський календар. У деякі роки, що за юліанським календарем мають бути високосними, 366-й день (29 лютого) не додається. У новоюліанському календарі «пропускається» 7 діб на 900 років, тоді як у григоріанському — 3 доби на 400 років. У період від 1 березня 1600 року до 28 лютого 2800 року новоюліанський календар повністю збігається з григоріанським.

Які церкви перейшли на новоюліанський календар?
Зараз новоюліанський календар використовують дев’ять з п’ятнадцяти помісних автокефальних Східних православних церков:

Вселенський патріархат Константинополя,
Александрійський патріархат,
Антіохійський патріархат,
Румунська православна церква,
Болгарська православна церква,
Церква Кіпру,
Церква Греції,
Автокефальна православна церква Албанії та
Православна церква Чеських земель і Словаччини.
Також його використовують три з двадцяти трьох східнокатолицьких церков, а саме Болгарська греко-католицька церква, Греко-візантійська католицька церква та Румунська греко-католицька церква.

Хто залишився на юліанському календарі?
Застарілим і неточним юліанським календарем продовжують користуватися Російська, Грузинська, Сербська, Єрусалимська православні церкви, а також Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ).

Українські греко-католики, перебуваючи на початку ХХ століття у складі Польщі, не перейшли на григоріанський календар з політичних мотивів. Українські віряни не хотіли втрачати свою, відмінну від польської, ідентичність. Також греко-католики прагнули зберегти зв’язок з українцями, які перебували у складі СРСР. Відзначення свят в одні дні мало символічно поєднувати українців по різні сторони кордону.

25 грудня чи 7 січня? З ким святкувати Різдво – Заходом чи Сходом


Чому Україна святкує два Різдва?
У 2017 році Верховна Рада зробила святковими і державними вихідними днями і 25 грудня, і 7 січня.

Це був своєрідний крок назустріч українським католикам та протестантським конфесіям, які святкують Різдво разом з більшістю православних та католиків світу.

П’ять років тому митрополит Епіфаній пояснив, що в ПЦУ, навіть після отримання Томосу, не переходять на новий календар, бо остерігаються можливого розколу та відвернення частини вірян. У ПЦУ боялися, що перехід на новий календар може використати у власній агітації УПЦ Московського патріархату.

25 грудня чи 7 січня? З ким святкувати Різдво – Заходом чи Сходом

Що змінилося в 2022 році?
18 жовтня Синод Православної церкви України дозволив звершувати богослужіння на честь Різдва Христового за Новоюліанським календарем 25 грудня 2022 року. У тексті рішення йдеться про те, що через війну та численні запити суспільства календарні суперечки можуть загостритися. Тому варто детальніше вивчити потребу змін у церковному календарі.

“Там, де для цього існують пастирські обставини та засвідчується бажання вірних, як виключення дозволити за рішенням настоятеля та громади 25 грудня 2022 р. звершити богослужіння за чином свята Різдва Христового з подальшим поданням через єпархіальні управління до Київської Митрополії письмової інформації про число учасників такого богослужіння”, – вирішив Синод.

В Івано-Франківській єпархії ПЦУ вважають, що календарна реформа поки не на часі. Зараз головне здобути перемогу, вигнати окупантів, відбудувати знищені українські міста та села, і головне, об’єднати всіх православних християн, вивівши їх з-під впливу Московського патріархату.

Офіційної позиції УГКЦ, щодо святкування Різдва 25 грудня, поки не було озвучено.

Як зміняться всі дати великих свят, якщо церква перейде на новоюліанський календар
Святвечір буде 24 грудня замість 6 січня.
Різдво Христове буде 25 грудня замість 7 січня.
Щедрий вечір (Маланки) буде 31 грудня замість 13 січня.
Василія буде 1 січня замість 14 січня.
Водохреща буде 6 січня замість 19 січня.
Вербна неділя пройде так само, оскільки прив’язаний до Великодня.
Благовіщення буде 25 березня замість 7 квітня.
Великдень залишиться на такій же даті.
Юрія буде 23 квітня замість 6 травня.
Зелені свята не змінюються.
Різдво Іоанна Хрестителя буде 23 червня замість 7 липня.
Петра та Павла буде 29 червня замість 12 липня.
Іллі буде 20 липня замість 2 серпня.
Маковея буде 1 серпня замість 14 серпня.
Преображення буде 6 серпня замість 19 серпня.
Перша Пречиста буде 15 серпня замість 28 серпня.
Друга Пречиста буде 8 вересня замість 21 вересня.
Покрова буде 1 жовтня замість 15 жовтня.
Андрія буде 30 листопада замість 13 грудня.
Миколая буде 6 грудня замість 19 грудня.

25 грудня чи 7 січня? З ким святкувати Різдво – </p>              

 <a href=Джерело