17 грудня з піснею "Я вдома" Tember Blanche братимуть участь у Нацвідборі на "Євробачення-2023". Яким був шлях цих артистів до фіналу, як вони реагують на критику фанів та чому їм не потрібна велика команда для просування пісень, Влад Лагода і Саша Ганапольська розповіли Ксенії Івась на Радіо Промінь.

Дует Tember Blanche існує всього два роки, але за короткий час своїми щирими й теплими піснями створив навколо себе потужну спільноту меломанів. У листопаді минулого року вони видали дебютний повноформатний альбом "Тут нема нікого, окрім нас", а у воєнний 2022-й здійснили два турне – Україною і Європою, та потрапили до топ-100 українських артистів на стрімінговій платформі Spotify.

Саша Ганапольська, Влад Лагода у нас в студії! Тур з Vivienne Mort – вау! Тур Україною – вау! І тепер Нацвідбір на "Євробачення"! Ви у фіналі! Що ви з цього приводу відчуваєте?

Саша: Відчуваємо, що виходимо із зони комфорту, це відповідальність і новий досвід. Особливо Влад, бо він в телевізійних конкурсах до того не брав участі. А я була в "Голосі країни".

Ти можеш порівняти відчуття тоді та зараз?

Саша: Схожі відчуття. Коли виходять відосики на YouTube – ти дивишся, порівнюєш, скільки в кого лайків. Але коли ти другий раз то проходиш – усе це легше, спокійніше до цього ставишся. Певно, трошки подорослішала.

Менториш Влада? Розповідаєш йому, як треба реагувати?

Саша: Усе навпаки, бо емоційно він більш стабільний, ніж я.

Влад: Це дивні відчуття, коли твою пісню слухають люди, які за інших умов її б ніколи не почули. Коли раніше ти читав реакції людей, які слухають таку музику, шукають таку музику – тут ти стикаєшся з тим, що є люди, які чекали щось інше. Люди сприймають це не просто як пісню, яку вони слухають – вони одразу уявляють цю пісню як потенційного представника цілої країни на "Євробаченні". Можливо, деякі думки не дуже приємні, але це "вихід з теплої ванни". А де дискомфорт, там і розвиток.

Де застала вас звістка про те, що у фіналі?

Саша: Ми сиділи на студії. У нас з'явилася така мінікімнатка, де ми тепер можемо творити. І це вже не вдома! Щось ми там знімали, якесь відео, і нам подзвонили, і Влад почав кричати: "Саша, ми у фіналі!".

Ти мріяла про цей конкурс взагалі коли-небудь?

Саша: Не скажу, що це було моєю мрією. Я швидше вважаю, що це класний шлях для подальшого розвитку і вихід на ширшу аудиторію.

Владе, як ти зрозумів, що ти хочеш на "Євробачення"?

Влад: Колись я почав займатися музикою саме через те, що мені хотілося бути в центрі уваги. Коли я дивився ці конкурси – розумів, що це класно, але ніколи не сприймав це серйозно. І саме тоді, коли я переріс оце своє "хочу бути номером 1", з'явилося "Євробачення". Прямо відчуваю внутрішній зріст. Тому мені потрібна була ця участь у цьому конкурсі в плані особистісного розвитку.

Пісню ви написали, коли були в євротурі. Ця історія надихнула вас на написання пісні "Я вдома"?

Саша: Не скажу, що пісня була прямо написана в турі. Був один випадок у турі, який мене не те, що вразив, а приємно здивував. Люди говорили, що приходили на наші концерти не стільки за нашою музикою, а заради того, щоб потрапити у двіжуху, де тільки українці. Туди, де лунає наша мова і є люди, з якими можна побалакати. Якщо у Варшаві сильна і згуртована спільнота українців, то, наприклад, в Барселоні з цим великі проблеми. І для них такі концерти — ледь не єдина можливість зібратися разом.

Чому ваша пісня гідна того, щоб представляти Україну на "Євробаченні"?

Влад: Ми за щирість у музиці. Ми не писали цю пісню спеціально для конкурсу. І робили музику, яка нам подобається, яку ми відчуваємо. Ми в принципі цим займаємося, щоб ділитися своїм внутрішнім – переживаннями, відчуттями. Ця пісня дасть іноземцям зрозуміти, що ми відчуваємо. Що ми не боїмося.

Саша: Ми читаємо коментарі, нам цікаво, що люди думають. У Твіттері нам прилетів коментар: "У вас що, в голові й досі довоєнний музичний вайб?" Ми спокійно відповіли – дочекайтеся кліпу і, можливо, тоді ви зрозумієте справжній сенс пісні. Вчора їхала в метро, думала про це і мені стало так прикро. Я розумію, що мистецтво на те й мистецтво, що кожен його інтерпретує, як хоче.

Мені прикро, що потрібно пояснювати, про що пісня. Не всі вміють читати між рядків.

Можливо, в нашій пісні немає слів "перемога", "війна", "воля". Але це не означає, що вона відірвана від реальності. Тож для всіх, хто не зрозумів змісту – пояснюю. У нашій пісні співається про дім. І не в сенсі квартира чи будинок, а в сенсі країна і люди, рідніших за яких немає у світі. Нас обстрілюють, нас залякують відсутністю води, світла. І що? Ми боїмося і плачемо в подушку? Не дочекаються! Ми продовжуємо жити та любити це життя. Продовжуємо працювати та творити.

Якщо хтось не розуміє наявність любовної теми в наших піснях воєнного часу, то мені щиро шкода цих людей. Як би ми усі витримували все це, якби не любили? Не підтримували один одного? Саме через любов до цієї нації мене сміливо накриває втома. Бо я знаю, за що борюсь, а ще маю людей, на чиї метафоричні плечі я можу опертися.

Тому прошу людей не сприймати все так буквально. Якщо комусь здається, що це банальна історія про любов, то, будь ласка, послухайте цю пісню ще раз. Може, тоді ви зрозумієте, що моє сонце побачило. Не те, що значить для мене конкретно мій Влад, а він з самого початку значить для мене дуже багато. А що для мене значать прості українці, міць та культуру яких нікому не вдасться зламати!

Я пам’ятаю, коли ви минулого разу до нас приходили, то переймалися через те, чи випустять Влада за кордон у євротур. Владе, скільки тобі довелося зібрати документів тоді?

Влад: Насправді небагато. Потрібно було взяти у всіх європейських країнах, де ми грали, запрошення і дозвіл. Скласти великий лист, написати, чому так важливо мені виїхати. До речі, дозвіл мені дали за 12 годин до перетину кордону. Але все вийшло добре, ми поїхали, відіграли 11 концертів. Це був благодійний тур, але ми не могли віддавати усі гроші на благодійність – мали за щось жити. Але зібрали вісім з половиною тисяч євро. Купили на них машину і передали її бригаді імені короля Данила Галицького.

Тур Україною і тур Європою. Що було там в очах людей і які очі дивилися на вас тут?

Саша: У Європі люди приходили за українською атмосферою і вони плакали. В Україні не треба було людей заспокоювати, а в Європі, звісно, усі сумують.

Влад: Люди, які виїхали ще до 24 лютого, трохи інакше сприймають цю війну. Ми спілкувалися з такими людьми та розуміли, що ці часи залишать на нас абсолютно різні відбитки. Чомусь люди за кордоном сприймають все набагато жорсткіше, ніж ми тут. Ніхто не пише зараз, скільки в Києві відкрилося нових кафе чи народилося дітей. Новини зараз тільки негативні. Тому людям здається, що в Україні якась жесть відбувається. Звісно, тут не солодко, але попри все життя продовжується. І переможемо ми русню разом. Переживемо це.

Статистика показує, що часто артисти не можуть взяти участь у Нацвідборі на "Євробачення" через те, що елементарно не ознайомилися з правилами. Як проходила ваша підготовка до участі?

Саша: Ми точно знали, що це не може бути пісня, яка вже існує. Але Влад у нас така людина, яка все вивчить, усі нюанси перед тим, як щось починати. Тому завдяки Владу я одразу розуміла, що у нас все під контролем. Знаємо правила і нічого не порушуємо.

Влад: Так, я люблю розбиратися в тому, що я роблю. Я слідкував за минулими роками, все прочитав і все знав. Ми на окуповані території не їздили, позиція в нас принципова – Росія наш ворог і вже дуже давно. Серед інших правил теж нічого складного не було. Мені навіть дивно, як можна не читати правила? Як ви свою музику збираєтеся тоді розвивати?

Коли в нас був Дмитро Шуров, він розповідав, що особисто спонукав артистів брати участь у конкурсі. До вас особисто він звертався?

Влад: Так, саме він нас і запросив. Подзвонив і сказав, що він хоче, щоб ми цього року взяли участь. І все. Це вся його участь у нашій підготовці. А особисто з ним по пісні ми спілкувалися, коли вже пройшли до фіналу. Він давав мінімальні поради по зведенню пісні. Ми насправді думали про Нацвідбір, але коли Дмитро з нами зв'язався, то зрозуміли, що це знак.

А чи є у вас потужна команда для перемоги у Нацвідборі?

Влад: Нас двоє і ми дуже потужна команда. Велика команда потрібна, коли ти просуваєш продукт, який не дуже в тебе йде. Щось таке комерційне. Придумувати пафосні меседжі, які нічого не мають спільного з реальністю. Ми ж щиро робимо все тільки вдвох. Вийде – добре. Не вийде – то не вийде.

Яким буде ваш меседж на "Євробаченні"?

Саша: Ми вдома і не потрібні нам інші країни. Ми любимо наш дім, попри все, що відбувається. Ми хочемо бути тут. Зрозумійте, наскільки нам важливий наш дім, і дайте нам його зберегти.

Редактори текстової версії: Світлана Берестовська, Олександр Стасов

Підписуйтеся на подкаст "Вікенд Нової Музики" на найбільших подкаст-платформах, щоб першими дізнаватися про найяскравіші музичні новинки від українських артистів.

Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube.

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!

Джерело