У Сумах провели в останню путь капітана Едуарда Якубовського. Він помер у шпиталі від поранень, отриманих у бою за Харківську область.
"Всі його знають як Семенович. Не капітан Якубовський, не Едуард Семенович, а просто Семенович, отака була людина", - розповів побратим загиблого капітана.
"В нього був вибір: воювати або сидіти і займатися паперовою справою. Він вибрав свій шлях воїна", - говорить про батька його син Павло.
Едуард Якубовський був моряком і військовим льотчиком. Попри це, він мав мало шансів потрапити на війну. Після розпаду Радянського Союзу відмовився працювати в Росії, а в Україні був вимушений працювати не за спеціальністю. "У 2000 році, коли він йшов додому з роботи пізно ввечері, він отримав ножове поранення в серце. Було в нього 25% втрати працездатності. Через це його у 2014 році військкомат не хотів брати до лав Збройних сил України, бо він був непридатний до військової служби. І він через Харків, через Харківський військкомат все-таки у 2015 році потрапив до лав Збройних сил України", - розповідає син загиблого Павло Якубовський.
Воював у гарячих точках Донецької та Луганської областей, під Авдіївкою, Пісками, Попасною. У 2018 році отримав тяжке поранення. "Йому видалили селезінку, пропонували третю групу інвалідності оформити, в штабі працювати, але він відмовлявся. Як тільки одужав, відразу пішов з побратимами на фронт", - згадує Павло Якубовський.
Після початку повномасштабного вторгнення Едуард Якубовський захищав Харків, у травні з рук Президента отримав Орден "За заслуги" 3 ступеня.
Звільняв Харківщину: Балаклію та Куп'янськ. "Всі люди, які з ним служили, і в зоні проведення бойових дій, і в пункті постійної дислокації, всі його любили. Всім він подобався, тому що він був доброзичливий, нікому ні в чому не відказував", - розповів побратим з позивним "Прометей".
Під Куп'янськом 20 вересня Едуард Якубовський отримав поранення, які стали смертельними. "Потрапили в засідку. За 20 метрів від них, в житловому будинку знаходилися кадрові російські військовослужбовці. Вони накрили їх мінометним вогнем. 13 їх було, а кадрових російських було 40", - розповів син загиблого.
В лікарні у воїна двічі зупинялося серце, вдруге реанімувати його не змогли. Він помер 26 вересня у Харківському шпиталі. "Мені подзвонили з частини, сказали, що Едуарда Семеновича немає. Я аж не повірив. Всі, які в нас були поранені, як правило, всі виліковувалися", - згадує побратим загиблого.
"Семенович для мене був як батько. Він дуже був розумний. Політик. Нам дуже його буде не хватати. Ну а в серцях він залишиться з нами назавжди", - сказав побратим Едуарда Якубовського Андрій.
В Едуарда Якубовського залишилася дружина і двоє синів. Перед самою війною народився онук, але дідусь встиг побачити його тільки на фотографії. Поховали Едуарда Якубовського на Алеї Слави Баранівського кладовища.
Що відомо У Конотопі на Сумщині відбудеться прощання з воїном Богданом Олійником. "У нього були плани, він хотів захищати країну". В Сумах поховали солдата Дмитра Варенка На Сумщині попрощалися з бойовим медиком взводу Олександром Дохленком.Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
Джерело
