Для пересічного громадянина бібліотека – це книжковий архів, який існує на дотації держави та з кожним днем ​​все більше втрачає актуальність. Але не всі знають, що бібліотека – це не просто стелажі з запиленими книгами, але культурний простір з багатою історією та атмосферою. Щоб довести це, до Всеукраїнського дня бібліотек 30 вересн Суспільне підготувало добірку найцікавіших із 40 тисяч українських бібліотек.

Національна бібліотека імені В. І. Вернадського

Київ, Голосіївський проспект, 3

Монументальна споруда, яке височіє над станцією метро Деміївська – це найбільша за обсягом фонду (близько 16 мільйонів книг) та площею приміщень бібліотека України. У списку найбільших бібліотек світу вона знаходиться на 18-му місці, зовсім трохи поступившись книгосховищу Гарвардського університету.

Відповідно до закону в колекцію книгосховища обов'язково відправляють один екземпляр кожної друкованої продукції, яка видається на території України – це приблизно 160-180 тисяч одиниць різних книг, журналів, газет та ін. щорічно. Але НБУВ – це, звичайно, не лише полиці з книгами та читальні зали. До її складу входять 5 інститутів і 56 відділів, які контролюють чимало важливих процесів – від реставрації книг до наукових досліджень.

Історія національної бібліотеки почалася 2 серпня 1918 року, а вже у наступному році її було перейменовано у Всенародну бібліотеку України, бо радянська влада вважала слово "національна" недостатньо патріотичним. Такий масштаб в назві ніяк не був пов'язаний з реальністю – у 1919 році бібліотека займала лише одну кімнату.

Фонди бібліотеки зберігаються у двох дуже корпусах. Перший – у старовинній будівлі в київському середмісті. Інший – монументальний 27-поверховий хмарочос, який побудували у 1989 році архітектори "Київпроекту" – Вадим Гопкало, Вадим Гречина та Валерій Песковський.

Бібліотека – місце безпеки. Інтерв'ю зі столичними бібліотекарями про роботу в нових реаліях

У висотній частині розташоване книгосховище, а у 4-поверховій – конференц-зала, читальні зали, а також службові приміщення. Вестибюль бібліотеки прикрашено гігантським монументальним панно, виконаним у техніці енкаустики – воскового живопису. Крім того, будівля має 2 підземні поверхи.

Перехід між підземними поверхами й читальними залами реалізовано не банальними сходами, а за допомогою пандусу, вздовж якого стоять 11 бюстів із білого мармуру – це видатні митці та вчені. Тут і Григорій Сковорода, і Ярослав Мудрий, і Тарас Шевченко й інші світила культури і науки. Подивитись є на що, тому зрозуміло, чому бібліотека імені Вернадського постійно займає перші місця в рейтингу українських книгосховищ.

Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка

Харків, провулок Короленка, 18

Краща бібліотека України за версією 2014 року і друга, після бібліотеки Вернадського, за розмірами фонду (у 2018 році тут налічувалось близько 7 мільйонів видань). Щорічно ця колекція поповнюється приблизно 70 тис. документів: від книг і журналів – до раритетних рукописів, електронних документів і дисків. Кількість книг була б незрівнянно більше, якби під час Другої світової сотні тисяч видань не були вивезені з Харкова.

Літо. Табір. Війна. Як у Макарові відновлювали пожежну частину

У 1986 році група ентузіастів на власні гроші та пожертви відкрила міську бібліотеку, в колекції якої було 1700 томів. Небайдужі люди розсилали листи знайомим, родичам і меценатам з проханням подарувати Харківській бібліотеці кілька книжок. Деякі заповідали свої колекції після смерті – так, наприклад, український письменник Григорій Данилевський залишив у спадок 3 тисячі різних видань.

Спочатку міська бібліотека знаходилась у флігелі міської думи, потім у будівлі банку і в приватному домоволодінні. На день переходу бібліотеки у нову будівлю у провулку Короленка її фонд становив 80 тис. томів. Міська бібліотека одразу стала не тільки книжковим, а й просвітницьким центром – тут, у великому читальному залі, виступали відомі музиканти епохи – Хоткевич, Глієр, Нейгауз, хор Леонтовича.

З розбудовою України як незалежної держави книгозбірня продовжила свою історію як установа загальнодержавного значення, провідний науково-дослідний, науково-методичний, соціокультурний та автоматизований інформаційний центр, осередок громадського життя регіону. Щорічно бібліотека обслуговує близько 55 тис. читачів у 14 читальних залах на 524 місця, тому якщо будете в Харкові – обов'язково завітайте в гості.

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого

Київ, вулиця Михайло Грушевського, 1

У бібліотеці номер три в нашому списку складна історія. Протягом 150 років вона існувала в умовах Російської імперії, Української Народної Республіки, Української держави, СРСР і, нарешті, з 1991 року – незалежної України. Відповідно до цього змінювались і основоположні, ідеологічні принципи функціонування бібліотеки, що відзначалося і в її назві, що змінювалась дев’ять разів: це була і Київська російська публічна бібліотека (1866-1891), і Київська міська публічна (1891-1922) і так далі. Тільки у 2016 році вона отримала назву Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого.

Що прочитати, щоби краще зрозуміти російсько-українську війну

День народження бібліотеки – 3 березня 1866 року. На момент відкриття фонд бібліотеки налічував 319 книг у 667 томах і 43 комплекти періодичних видань. Але перші 25 років її діяльності були роками повсякденного виживання та пошуків виходу з фінансової скрути. За цей час книгозбірня шість разів вимушено змінювала місце, адже власного приміщення не мала. Ситуація змінилася в 1891 році після того, як бібліотека перейшла в підпорядкування міської думи й стала називатися Київською міською публічною бібліотекою.

Під час Другої світової війни бібліотеці було завдано серйозної шкоди, з її фондів було вилучено понад 50 тис. видань. Будівлю було спалено фашистськими військами у листопаді 1943 року – тоді за одну ніч вона втратила понад 300 тис. видань, зокрема 7 тис. рукописів, рідкісних книг і дореволюційних періодичних видань. Але з 1944 року фонд бібліотеки постійно відновлювали наново.

Головний корпус на вулиці Грушевського (філіал бібліотеки можна знайти на вулиці Набережно-Хрещатицькій) був побудований у 1911 році архітекторами Клявером та Кривошеєвим. Зараз бібліотека займається інформаційним обслуговуванням депутатів Верховної ради та місцевих рад. Станом на 2015 рік розмір фондів становив близько 4,7 млн одиниць.

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка

Львів, вулиця Драгоманова, 5

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка була заснована у 1608 році як навчальна бібліотека школи при єзуїтському колегіумі. Без сумніву вона є найдавнішою бібліотекою України (якщо не брати до уваги бібліотеку Ярослава Мудрого, яка, якщо вірити літописам, була першою в Київській Русі), працює і сьогодні. Її фонди становлять понад 3 млн книг, з них 120 тисяч – унікальні стародруки й рукописи, найстарші з яких датовані XIII ст.

За більш ніж 400 років існування бібліотека бачила багато. У XVII ст. тут не просто зберігали книги, а виховували інтелектуальну еліту, яку, між іншим, зобов'язували регулярно підтримувати гідне фінансове становище читацькими пожертвами. Серед читачів були гетьман Богдан Хмельницький, філософ і професор Тома Ельжановський, відомий медик, місіонер і ботанік Михайло Бойм, філософ Ян Ковальський та ін.

У 1704 році бібліотека була розграбована шведами, а у 1734 році пережила нищівну пожежу. Однак академічна бібліотека швидко відродилася та у 1784 році стала основою бібліотекою оновленого університету. У 1848 році знову сталася велика пожежа, під час якої вдалося врятувати лише 13 тис. томів і частину рукописних і графічних збірок.

Книги та рукописи в її фонд завозилися з усієї Європи. Поступово виникла потреба у більш впорядкованому приміщенні. Так у 1905 році з'явилася нова будівля зі скляним дахом, великим читальним залом, ще й розписами та написами латиною, які повинні були наводити студентів на філософські роздуми. Попри втрати під час Другої світової, Наукова бібліотека Львівського національного університету не втратила головне – свою неперевершену атмосферу аристократизму, науки та шляхетності духу, які відчуваються і зараз.

Національна бібліотека України для дітей

Київ, вулиця Януша Корчака, 60

Головна дитяча бібліотека України, що на Нивках, була заснована у 1967 році – щороку її відвідують понад 20 тисяч читачів. В її фонді зберігається понад 500 тис. примірників книг, журналів, грамзаписів, компакт-дисків, діафільмів та кінофільмів, зокрема – унікальна колекція рідкісних і цінних видань (понад 15 тис. книг і журналів ХІХ-ХХ ст.).

Але відвідати цю бібліотеку можна не тільки з наміром набратися знань, але й заради естетичного задоволення. Щоб на власні очі побачити цей казковий палац, прикрашений авторськими керамічними панно і композиціями видатної української художниці-керамістки Ольги Рапай.

Під час будівництва використано найкращі оздоблювальні матеріали: з Вірменії надійшли рожеві плитки (туф) для оздоблення стін, з Узбекистану – мармур. Єреванські майстри виготовили вітражі для вікон, а прикарпатські меблярі – читацькі столики спеціальної конструкції, стелажі та книжкові вітрини; паркет отримано з Ківерців Волинської області.

Родзинкою читального залу є кімната казок, у якій камерно проводяться зустрічі з цікавими людьми – письменниками, видавцями дитячих книжок, художниками, акторами, публічними людьми, а також можна перепочити, поспілкуватися, переглянути улюблений мультфільм.

Все це створено з метою змінити сприйняття бібліотеки як ідейно застарілого місця. Тут можна не тільки сидіти за книжкою, а й зустрічатися з друзями, займатися в гуртках, проявити власні таланти чи поділитися науковими відкриттями. Якщо ви живете в Києві, то радимо обов'язково привести туди дитину на екскурсію (та й дорослим буде цікаво).

Читайте

Джерело