З початку повномасштабного вторгнення меседжі українських музикантів суттєво змінились. Головними темами творчості стали війна і пов’язані з нею події. Особливим героєм став Маріуполь, доля його мешканців і захисників.

Пісенну естафету, розпочату Kozak System і “Другою Рікою”, “Океаном Ельзи” підтримала реперка Alyona Alyona, в якої вийшла пісня “Маріуполь”. Що пов’язує артистку з тим містом і чому вона записала присвяту “Маріку”, Альона розповіла Ксенії Івась в ефірі шоу “Вікенд Нової Музики” на Радіо Промінь.

"Класний спогад про Маріуполь – це букет з тараньки, який мені колись подарували замість квітів"

Ти створила пісню, яку присвятила окупованому Маріуполю. В тебе є власні стосунки з цим містом? Коли ти там була востаннє?

Alyona Alyona:

Я вперше туди потрапила у 2014-му, коли місто вперше деокупували і я побачила страшні наслідки. Обстріляні будинки. В моїй рідній Баришівці цього всього не було тоді. Я запам’ятала це. Після того я ще була на Донеччині, на Луганщині – дещо бачила. Це справило на мене велике враження. І коли я трохи пізніше туди потрапила – за два роки – я побачила, як змінилося це місто. Як його тоді відбудували. І мені захотілося написати пісню про Маріуполь.

Ти кажеш, що лише двічі була в Маріуполі. Як тобі вдалося так яскраво описати це місто у своїй пісні?

Напевно тому, що в мене дуже багато підписників з Маріуполя. Людей, які мені пишуть і діляться зі мною своїми думками. Зустрічаючи маріупольців тут в Європі, я дуже чітко читаю в їх очах біль, відчуваю все, що в них на душі. Це справді місто–герой, яке має складну долю, що повторюється. Це не може не залишити якийсь відбиток в тобі.

Артист Євген Нищук про звання заслужених артистів та демобілізацію митців

Ми люди з емпатією. Ми переживаємо, слідкуємо за новинами, ми турбуємось. Ми хочемо, щоб всі українські міста вийшли з окупації. І щоб Україна знов стала цілісною. А ще один класний спогад про Маріуполь – це букет з тараньки, який мені подарували замість квітів на “Гоголь Фесті”, коли вперше побувала в цьому місті. Фани знали, що я великий фанат тараньки, дуже люблю рибку.

"Тепер усі чітко розуміють різницю між Україною та Росією"

Ти зараз в турі Європою. Я відбуваються концерти? Що тебе найбільше вразило?

Мене вражає і я пишаюся тим, що Європа стала більш відкритою для української музики. Знаєш, ще у 2019 році до мене могли підійти фоткатися після концерту і сказати – дякую за російський реп. Я казала – стоп, я з України, це українська мова. На що мені відповідали – та Росія, Україна, Білорусія це одне й те саме. Тепер усі чітко розуміють різницю.

Європейська аудиторія зараз ще намагається активно донатити та допомагати нам. Вони купують квитки та приходять до нас на концерти. А ще люди, як раніше приходили на концерти, відчували себе суперфанатами і дивилися на тебе як на зірку, зараз дивляться на тебе як на людину, у якій такі самі проблеми, як і в нього. Наче ти до родича прийшов. Це велика правда.

Любко Дереш про літературу під час війни: "Прийшли архетипи боротьби і перемоги"

На твої концерти в Європі приходять саме українці, які були вимушені переїхати за кордон, чи відкривається і нова аудиторія теж?

В Європі я збираю не українців. Українці приходять рідко. Я більше фестивальний артист, а на фестивалях завжди збірна солянка. Люди, які приїхали з сусідніх регіонів, інколи з сусідніх країн. Виходячи на сцену, я завжди цікавлюсь, скільки людей тут спілкується українською мовою. Буває таке, що всього 3 руки. А буває, що пів залу.

Чи може український артист стати топом, скажімо, в Італії зараз? Або Німеччині чи Польщі? Чи туди важко потрапити?

Абсолютно може бути, якщо той артист потрапить жанрово. До нас же, наприклад, приїжджає артистка LP, яка співає італійською мовою. Ми ж не розуміємо, про що вона співає.

Редакторки текстової версії: Світлана Берестовська і Міла Кравчук.

Читайте нас у Facebook та Telegram

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!

Джерело