Якщо завтра війна, що робити? Це питання вже кілька місяців поспіль звучить у чергах в магазинах, у соцмережах, медіа, із вуст політиків та пересічних людей.

Як писав «Главком», першими про поновлення наступу Росії в листопаді минулого року повідомила впливова американська газета The New York Times. Відтоді – цілий вал публікацій в іноземних ЗМІ про ймовірну війну. Українські високопосадовці збентежені такою активністю. «Насправді ми не бачимо на кордонах нічого аж надто особливого, чого не було раніше. Не розуміємо, чого вони раптом так збудилися – може, це пов’язано з тим, аби відвести увагу від ситуації з Китаєм та Тайванем. Росіяни, здається, самі від цього в шоці», – запевняв «Главком» наприкінці минулого року один із впливових урядовців.

Проте з початком нового року напруга лише посилилися. Чергові новини – знову-таки від The New York Times – про те, що російських дипломатів із сім’ями начебто вивозять із України, а іноземні компанії готують своїх співробітників до евакуації. У соцмережах знайшлися й ті, хто з іронією сприйняв ці чутки, проте влада тепер змушена реагувати на небувале нагнітання і паніку.

19 січня президент Володимир Зеленський записав відеозвернення, аби заспокоїти громадян. «А в чому, власне, новина? Хіба це не є реальністю вже вісім років? Хіба вторгнення розпочалося не в 2014 році? Хіба загроза війни з’явилася тільки зараз?» – нагадав Зеленський. Глава держави зауважує, що «єдиний привід для паніки – якщо після восьми років війни ми будемо досі піддаватися паніці». Він закликав не скуповувати гречку і сірники, не знімати гроші з рахунків, а видихнути і заспокоїтися.

Щоправда, частина громадян після такого спічу запанікували ще сильніше. І цьому є пояснення…

Меседж мав бути: «ситуація складна, але ми з партнерами докладаємо всіх зусиль, і ми безумовно знайдемо дипломатичний шлях приборкати агресора». А вийшло: «проблем немає, загроза перебільшена, все файно, гуляймо, шашлики…» Меседж буде прочитано як знак недовіри до всього демократичного світу, який нарешті мобілізувався заради відвернення катастрофи і допомоги Україні. Мовляв, ви нагнітаєте, а в нас насправді усе добре», – пояснює політолог Олександр Сушко.

«Коли влада без жодної конкретики, без жодних пояснень(!!!), але при цьому кілька разів звинувативши світ у том, що він нічого не робить та не допомагає, вимагає у народу «не скуповувати валюту і гречку», то цей сигнал зчитується однозначно: «Блін, щось відбувається, треба скуповувати валюту і гречку», – пояснює наслідки такої комунікації з народом журналіст Сергій Сидоренко.

На думку соціального і військового психолога Олега Покальчука в Україні, де вже вісім років триває війна, державна політика у галузі інформаційної безпеки дуже слабка і здебільшого демонстративна: починати слід було б з заміни серіалу «Свати» в ефірних сітках на серіал про звільнення окупованих територій. «Це було б військове фентезі, яке могло б стати суспільним мотиватором. У силі впливу серіалів на суспільство ми вже пересвідчилися – це трагікомічно, але це факт», – зазначив психолог у коментарі «Главкому».

То що ж робити, якщо завтра війна? Оскільки ключова порада Зеленського «не панікувати» викликає у наших людей зворотній поклик, «Главком» зібрав докупи всі рекомендації на випадок, якщо прогнози про наступ справдяться. Але почнемо із вже знайомого…

1. Заспокоїтися

Банально. Зеленського саме за таку пораду гостро критикують, але, якщо її не виконати, можна накоїти багато помилок. І це підтверджують фахівці.

«Паніка виключає здоровий глузд, поведінка у цьому стані є алогічною та хаотичною, – підкреслює у коментарі «Главкому» Олег Покальчук. – Людей, які здатні діяти в умовах підвищеної тривожності, небагато».

Військовий психолог погоджується із аргументами президента: по суті, в Україні війна триває давно. «І зараз, коли у мене питають, чи слід пакувати тривожний чемоданчик, я відповідаю: «А навіщо ви його розбирали?», – зазначає Покальчук.

2. Скласти план евакуації

Боєць Української добровольчої армії Олена Білозерська рекомендує перед тим, як розпочати щось робити, визначитися із ключовим: чи намагатиметесь ви залишити свій населений пункт в разі, якщо до нього наблизяться бойові дії. Це рішення залежить від багатьох факторів.

«Перше – ступінь вашої участі в українському патріотичному русі і обізнаності про це ворогів. Візьміть до уваги, що в разі тимчасової окупації вашого міста чи села російські спецслужби не ловитимуть кожного, хто колись запостив у Facebook синьо-жовтий прапор чи скидав гроші волонтерам на потреби фронту. Але ваш сусід, якщо захоче, приміром, за щось вам помститися чи щось у вас віджати – донесе. І тоді у вас можливі проблеми», – пояснює логіку відступу Білозерська.

Ще один важливий чинник. «Наявність чи відсутність у вас родичів/друзів у безпечному місці, які згодні вас прийняти і допомогти. Якщо такі люди є, домовтеся з ними завчасно, бо іноді трапляються форс-мажори», – попереджає військова.

«Третя ключова обставина – це ваша мобільність. Це залежить від вашого віку і стану здоров'я, фізичної підготовки членів сім'ї, наявності власного автотранспорту тощо», – додає вона.

Білозерська також зазначає: «Що треба зробити вже зараз – знайти надійних людей з кола родичів, друзів і сусідів, які прийняли таке саме рішення, як ви, – виїхати чи залишитись, і домовитись про спільні дії. Бо якщо стане неспокійно, як на біженців, так і на тих, хто залишиться, можуть нападати грабіжники. Можливі й інші проблеми, які самотужки не вирішити. Подумайте і домовтесь, як зробити так, щоб у критичний момент не залишитися без зв'язку зі своїми».

3. Підготовка. Що можна робити вже зараз?

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (при Міністерстві культури та інформаційної політики України) ще влітку минулого року презентував брошуру «У разі надзвичайної ситуації або війни». Ключові практичні в ній рекомендації такі:

• дізнатися, де знаходяться найближчі укриття, перевірити стан підвального приміщення у вашому будинку;
• зробити запаси питної та технічної води, продуктів тривалого зберігання;
• підготувати засоби пожежогасіння;
• придбати альтернативні засоби освітлення приміщення на випадок відключення енергопостачання (ліхтарики і батарейки до них, свічки, сірники);
• підготувати засоби для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;
• подбати про справний стан приватного транспорту і запас палива на випадок евакуації з небезпечного району;
• у холодну пору подумати альтернативний обігрів оселі на випадок відключення централізованого опалення;
• подбати про зручний одяг та взуття;
• скласти тривожну валізу.

4. Що класти у тривожна валізу?

Сама валіза має бути місткою і зручною – це не рюкзачок. Туди треба покласти:

• паспорт і копії всіх необхідних документів (свідоцтво про народження, військовий квиток, документ про освіту, трудову книжку або пенсійне посвідчення, документи на власність);
• гроші (готівку і банківські картки);
• зарядні пристрої для мобільних телефонів;
• радіоприймач, ліхтарик, сигнальні пристрої, компас, годинник, компактний набір інструментів (мультитул), ніж, пакети для сміття,
• блокнот, олівець, нитки, голки, сірники, запальнички;
• теплий одяг (якщо є термоковдра), нижню білизну, надійне зручне взуття;
• гігієнічні засоби;
• аптечку, включно з медичними препаратами, які вживаєте щодня, а також рецепти на медикаменти;
• посуд, в якому зможете приготувати, розігріти і зберігати їжу;
• воду і на три доби продукти харчування, які довго зберігаються і не потребують додаткового приготування.

Блогер Мирослав Гай наголошує: якщо почнуться бойові дії, чоловіки, швидше за все, будуть мобілізовані, навіть ті, у яких &laq