Рівно рік тому, 20 січня, Джо Байден переступив поріг Білого дому. Чотири роки хаосу та непередбачуваності за президентства республіканця Дональда Трампа змінилися, як всім здавалося, стабільністю та передбачуваністю. Байден обіцяв швидко подолати пандемію COVID-19, від якої захлиналася Америка, та ворожнечу між американцями.

Але ж ніхто тоді не знав про Omicron, "завдяки" якому в США буде по мільйону заражених на день, інфляцію, здорожчання пального та невдалий вихід з Афганістану. Все це дуже підважило рейтинг Байдена: лише 42% американців схвалюють його роботу, хоча рік тому таких було понад 50%.

Ще й Путін зі своїми ультиматумами про надання Росії якихось "гарантій безпеки" у вигляді невступу України до НАТО. А згода Вашингтона на добудову "Північного потоку-2" хоч і змогла загоїти старі рани у відносинах між США та Німеччиною, проте ще більше роз’єднала європейських союзників Америки.

ТСН.ua проаналізував успіхи та провали першого року президентства Байдена, і що воно принесло Україні.  

Провалів більше

Америка розділена, як ніколи. Нещодавнє опитування Pew Research Center виявило: лише 24% американців довіряють власному уряду. Половина громадян США не задоволена тим, як працює їхня демократія, яка, здавалося, ще вчора була взірцем для цілого світу. Рівень негативу та хейту між виборцями Демократичної та Республіканської партій зростає.

Під час інавгурації 20 січня 2021 року, після вкрай запеклого виборчого протистояння з Трампом та штурму Капітолію 6 січня (що закінчився трагічно для чотирьох осіб), Байден обіцяв об’єднати Америку:

"Ми повинні покласти край цій негромадянській війні, яка створила протистояння червоних (республіканців – ред.) проти синіх (демократів – ред.), жителів сіл проти мешканців міст, консерваторів проти лібералів".

Проте ця обіцянка дуже далека від виконання. І це в той час, коли Демократична партія намагається зберегти мир у своїх лавах. За чутками, які просочуються у ЗМІ, серед демократів все більше жевріє невдоволення діями Білого дому. Перший рік президентства Байдена на Капітолійському пагорбі коментують радше по тому, що не зроблено.

"Не можна виконати все за перший рік. Робота не зроблена і ми не кажемо, що це не так", - коментує речниця Білого дому Джен Псакі.

Провалів більше ніж успіхів. І входження до року проміжних виборів до Конгресу для демократів за такого розкладу дуже небезпечне. Дві третини виборців республіканців досі вважають, що Джо Байден не є законним переможцем президентських перегонів 2020 року. При цьому також дві третини виборців республіканців кажуть, що голосування на виборах є привілеєм, яке можна обмежити.

Трильйони доларів, виділені на подолання економічних наслідків COVID-19, допомогли людям, але розкрутили інфляцію: такого зростання споживчих цін, яке зафіксували у грудні минулого року, не було останні майже 40 років. На це нашаровується ще й зростання цін на пальне. Байдена запитали про це на пресконференції у Білому домі, присвяченій року його президентства. Виразної відповіді, на жаль, не надійшло.

"Буде важко. Думаю, найбільше страждають люди середнього та робітничого класу. Вони під’їжджають до заправки, і раптом замість того, щоб платити $2,40 за галон (це 3,8 літра – ред.), платять $5. Це буде дуже важко", - відповів Байден.

До речі, це була лише його друга пресконференція за останні 10 місяців. За рік президентства Трамп свого часу провів 23 пресконференції, а Барак Обама – 27. Те саме з інтерв’ю. За рік Байден дав лише 22 інтерв’ю, і майже всі вони були для телеканалів. Для порівняння, Трамп дав 92 інтерв’ю, Обама – 156.

Криза відносин зі світом

І хоч Байден не виключив, що балотуватиметься на президентських виборах 2024 року, все більше ця можливість викликає певне сум’яття в лавах Демократичної партії. Віцепрезидентку Камалу Гарріс відсунули за лаштунки, а в пресі почасти з’являються повідомлення про можливість повернення Гілларі Клінтон і навіть Мішель Обами (дружини Барака Обами), яка може висунути свою кандидатуру на президента від демократів.

Директор Центру міжнародних досліджень при Одеському національному університеті І.І. Мечникова Володимир Дубовик додає, що у власній партії Байдена відсутня консолідація: то лівий фланг прогресистів атакує, то правий, який, навпаки, блокує всі прогресивні законопроєкти.

До того ж, за словами експерта, демократи так і не змогли знайти порозуміння з протилежним табором. Ворожнеча не подолана. Байден напевно вважав, що йому допоможуть роки роботи з республіканцями в Сенаті. А вони геть змінилися – це вже інша Республіканська партія – трампівська партія.

"Але не все лише від Байдена залежить. Протилежний табір і не хотів знаходити таке порозуміння, а хотів робити обструкцію президенту. Щодо економіки, тут взагалі протиріччя і контраст. З одного боку Байден створив шалену кількість робочих місць. Безробіття трохи нижче 4% - це для Америки просто чудово. З іншого боку, дійсно, рекордна інфляція, як і всюди в світі. Але в Америці вона найбільша за 40 років. Чи відповідає за це президент? Так, здорожчало паливо, що б’є по кишені, і для американців це принципово. Але це ринкова економіка, Байден не може все контролювати", - коментує ТСН.ua Володимир Дубовик.

На все це нашаровуються провали у зовнішній політиці.

По-перше, невдалий, непідготовлений і хаотичний вихід із Афганістану. Байден сказав, що Талібан взяв під контроль країну швидше, ніж очікувалося. Хоча дані американської розвідки попереджали про зворотне. Прорахунки по Афганістану не лише вдарили по рейтингу Байдена вдома, а й підірвали довіру до США європейських союзників.

По-друге, ще більше цю довіру підірвало створення нового безпекового альянсу AUKUS із Великою Британією та Австралією ціною погіршення відносин із Францією, яка втратила багатомільярдний контракт із Австралією на постачання 12 французьких підводних човнів. Натомість Канберра купить атомні субмарини у США.

По-третє, визначивши Китай найбільшою загрозою Сполучених Штатів, за рік у протидії Піднебесній адміністрація Байдена ще нічого вагомого не зробила. А відмотати назад Байден не може, бо все більше і більше американців негативно ставляться до Китаю. До того ж, на адміністрацію чинить тиск бізнес, вимагаючи переглянути тарифну політику щодо китайських товарів, що може зменшити розкручування темпів інфляції. Про це у Байдена питали на пресконференції, але відповіді він не дав.

По-четверте, неочікувано для 46-го президента США, який хотів сфокусуватися на Китаї, постав виклик із Москви. Путін вимагає від Байдена письмових "гарантій безпеки" щодо невступу України до НАТО та нерозміщення систем Альянсу в безпосередній близькості до кордонів Росії.

А щоб переконати Америку у серйозності своїх намірів, Росія вдруге за рік стягнула до кордонів України понад понад 127 тис. військовослужбовців та 36 "Іскандерів" (ракетних комплексів класу земля-земля), здатних вражати цілі на відстані 500-700 км, які можуть дістати до Києва.

Перемовини між Вашингтоном і Москвою тривають. Фінальну крапку вочевидь має поставити зустріч держсекретаря США Ентоні Блінкена з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим у п’ятницю, 21 січня, у Женеві, і письмова відповідь Америки та НАТО на "хотєлкі" Путіна, якої дуже чекають в Кремлі.

Ну а щоб завдати удару адміністрації Байдена, Росія під прапором ОДКБ фактично здійснила інтервенцію до Казахстану. Можливо, Путін задумав реанімувати ОДКБ, щоб створити конкуренцію НАТО?

"Насправді був такий період в історії функціонування цієї недоорганізації, коли намагалися наприклад вийти на двостороннє співробітництво ОДКБ-НАТО. Проте Альянс ніколи не визнавав цю організацію, продовжуючи працювати на двосторонній основі з відповідними державами-членами. Але це вже вчорашній день. Зараз ОДКБ буде потрібна РФ, щоб прикриватися цією абревіатурою, втручаючись у справи центральноазійських держав. Тобто, легітимізація і прикриття російських інтервенцій з метою збереження авторитарних режимів", - підсумовує для ТСН.ua аналітик відділу воєнної політики Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.