У Літмузеї Харкова готують першу віртуальну виставку. Експозиція присвячена роботам харківського художника Валєра Бондара.

Валєр Бондар (1956-2021) — художник та графік, родом з Тернопільщини. З 1970-х років жив у Харкові. Працював зокрема у техніці малюнка на склі.

"Валєр Бондар – представник харківського нонконформізму рубежу ХХ-ХХІ століть На основі різноманітних авангардних течій ХХ століття та класичного мистецтва розробив власну художню манеру, яка поєднує графічні та живописні засоби художньої виразності, колаж, та технічні прийоми українського народного мистецтва. Глибоко самобутній та атмосферний художник наразі не є відомим широкому загалу, але заслуговує на статус бренду українського мистецького Харкова нарівні з відомими Харківськими митцями, такими як Володимир Куликов, Віктор Гонтаров, Віталій Лєнчін”, – говорить про Бондара художник-реставратор, живописець, іконописець В’ячеслав Шуліка.

Бондар із 20 років пропрацював у Харківському літературному музеї, куди зазвичай навідувалися усі українська інтелігенція, яка відвідували Харків.

"Очевидний лідер, якого тут усі шанують, як бога і який тут у цьому музеї має творче середовище, творче гніздо. І ця людина Валєр Бондар", — так про перше знайомство з художником говорить письменник Юрій Андрухович.

Андрухович, каже, Валєр дарував йому багато своїх робіт, а свої імпровізації називав "каляками-маляками".

"Бондар для мене – це такий яскравий, колоритний мистецький феномен Харкова, про який на жаль не багато хто знають. Дуже не хочеться, щоб це була ще одна українська історія невідомого генія. Це дуже правильно, щоб цей геній став відомим. Для мене він був дуже важливий, бо для мене це було відкриття зовсім іншого мистецтва. Його живопис, графіка були інші", — відзивається про Бондара письменник та музикант Сергій Ждан.

Виставка "Майтерня Бондаря. BondarStyle" стане доступному для безплатного завантаження наприкінці жовтня, розповіла комунікаційниця Харківського літературного музею Лідія Калашникова.

Що відомо Для виставки відсканували близько ста робіт на склі.

Джерело