Майже рік харківські волонтерки допомагають COVID-хворим, які потребують кисневої підтримки. Вони дають кисневі концентратори пацієнтам додому, попри те, що поліклініки міста та області забезпечені приладами.

З якими проблемами стикаються хворі, коли орендують концентратори, та чому їх доводиться шукати у волонтерів, попри наявність концентраторів у сімейних лікарів, говорили в ефірі програми "Сьогодні. Головне" на Суспільному Харків.

Концентратор працює на електроенергії, фільтруючи повітря, насичує його киснем та подає через маску до людини. Їх використовують для тих пацієнтів, які можуть лікуватися вдома, але потребують кисню, мають низьку сатурацію. Також частіше трапляються випадки, коли людина змушена лікуватися вдома через брак місць у лікарні, розповідає волонтерка Тетяна Іванченко. Так у Пісочині під Харковом чоловік придбав концентратор для хворої сестри і просив про допомогу у під'єднанні. Сестру не забирали до лікарні попри низьку сатурацію — не було місць.

"Брат хворої попроси про допомогу. Він сам купив концентратор. І потім просив допомогти під'єднати та пояснити, як він працює. Я приїхала, в неї сатурація була десь 70. Викликали швидку, але місць не було. Я під'єднала концентратор, але сатурація все одно була 83-85", — розповідає Тетяна.

Користуючись концентраторами вдома, хворі стикалися з проблемою електроенергії. Так було й у Пісочині.

"Світло вимкнули на другий день після підключення концентратору. Вимкнули зранку і до 17:00. Брат дізнавався. Тоді я написала пост Facebook, відгукнувся мій друг і надав генератор, щоб працював концентратор. Наступного дня після відключення електрики жінці знайшли місце у лікарні. Її госпіталізували у 22-гу інфекційну лікарню", — каже Тетяна.

Читайте також: "У нас пацієнти говорили: "Виживу, обов’язково піду на щеплення". Завідувачка реанімації у Харкові

"Я дуже хвилююся, що у нас такі історії, як у Пісочині, будуть повторюватися частіше. У мене вже була історія, коли пацієнтка, яка була на концентраторі, зателефонувала і каже: "Щось він вимикається, щось він не тягне". А там стоїть система захисту, тобто, якщо напруга опускається нижче певного рівня, то він вимикається автоматично, щоб не зламатися. А у будинку цієї родини ОСМД (приватний ЖЕК), і вони повідомили, що доки борги не погасять, опалення не включать", — додає волонтерка Юлія Смагіна.

За словами волонтерки, концентратор не може працювати за низької напруги, яка виникає, коли у будинку сусіди вмикають обігрівачі на ніч.

"У тих, у кого є концентратор, треба мати ще й стабілізатор напруги. Як телевізори раніше підключали, холодильники. Тобто ми повертаємося в 90-ті, коли були віялові відключення. Треба згадувати й готуватися, бо нас ще чекає важкий місяць листопад, поки вийдемо з цієї ситуації", — вважає Юлія.

Читайте також: Хворим на COVID-19 у Харкові, які лікуються вдома, видали близько 500 концентраторів

Волонтерки також кажуть, що не всі сімейні лікарі дають концентратор додому, хоча у поліклініках вони є.

"Щодня до нас звертається не менше 10 людей. Ми даємо рекомендації, відправляємо до сімейних лікарів, відправляємо до інших волонтерів. Найцікавіше, що до нас звертаються люди і говорять, що їх направив сімейний лікар. А я кажу: "А ваш сімейний лікар не хоче спитати у головного лікаря і дати вам на руки концентратор?"... Видають, але дуже мало, може один з десяти. В 10-й поліклініці говорять, що дають лише тим, хто після лікарні. У 28-й поліклініці сімейний лікар взагалі нічого не знає про ці концентратори", — говорить Юлія.

"У нас є один вільний концентратор (з 18 – ред.) і на нього вже черга, три людини попросилися... Я вимикаю звук телефону вдень і ввечері коли питаю у тих, хто писав удень, відповідають: "Вже не треба, вже померла", — каже Тетяна.

Джерело