#Букви розповідають історію та мету таких конкурсів та чому ці заходи піддаються критиці. 

21 жовтня в Україні обрали переможницю цьогорічного національного конкурсу краси “Міс Україна”. Нею стала 22-річна Олександра Яремчук із Вінниччини. Вона представлятиме нашу країну на міжнародному конкурсі “Міс Світ 2021”, який відбудеться вже в грудні у Пуерто-Рико.

Пройшов фінал «Міс Україна-2021». Як такі конкурси впливають на суспільство і що з ними не так?

Фото: Міс Україна/Facebook

16 жовтня титул “Міс Україна Всесвіт” отримала  27-річна Анна Неплях із Дніпра. Анна представлятиме Україну на міжнародному конкурсі Міс Всесвіт 2021, який відбудеться в Ізраїлі у грудні цього року.

Пройшов фінал «Міс Україна-2021». Як такі конкурси впливають на суспільство і що з ними не так?

Фото: Miss Universe Ukraine/Facebook

Історія та мета конкурсів краси

Вперше конкурси краси як шоу почали з’являтися в 1950-х роках.

Так, в 1951 році Ерік Морлі заснував конкурс “Міс світу” для просування  нічних клубів і танцювальних майданчиків. Це мала бути одноразова подія, однак шоу привернуло чимало уваги і з того час проводиться щорічно.

У 1980 році конкурс змінив свою місію і гаслом стала фраза: “Краса з метою”. Тоді ж для оцінки конкурсанток додали тести на інтелект та особистість.

У  1952 році компанією Pacific Knitting Mills, що займалась виробництвом одягу, був заснований конкурс “Міс Всесвіт”

Гасло конкурсу: “Впевнено красива”, адже директорка конкурсу Пола Шугарт вважає, що впевненість у собі — це найважливіша якість, якою людина може володіти.

На сьогодні існує “Велика четвірка конкурсів краси” в  яку входять так звані найпрестижніші конкурси – “Міс Світу”, “Міс Всесвіт”, “Міс Інтернешнл” та “Міс Земля”. Кожен з цих конкурсів  має свої правила та проводиться в різних країнах світу. Кожна окрема країна може проводити власні внутрішні конкурси і відправляти переможницю представляти країну на міжнародних конкурсах. 

Учасниці мають відповідати певним критеріям: вік, зріст, сімейний стан тощо. Щодо раси, то участь може жінка з будь-яким кольором шкіри. Однак, минуло понад 20 років з першого конкурсу “Міс Всесвіт”, коли переможницею вперше стала темношкіра жінка. Джанель Коміссіонг здобула цю перемогу в 1977 році.

Пройшов фінал «Міс Україна-2021». Як такі конкурси впливають на суспільство і що з ними не так?

Фото з відкритих джерел

А в конкурсі “Міс Світу” корінна африканка перемогла аж у 2001 році, це була  Агбані Дарего.

Пройшов фінал «Міс Україна-2021». Як такі конкурси впливають на суспільство і що з ними не так?

Фото з відкритих джерел

Критика 

Критикувати конкурси краси почали щойно ті з’явилися, ще у 50-70-х роках.

Експертка з прав людини, засновниця “Grantwin Agency” Уляна Мовчан у своїй статті писала, що “крізь призму фемінізму такі конкурси сприймаються як комерціалізація зовнішности жінок”.

“Офіційні вимоги конкурсу та його багатолітні традиції сприяють формуванню певного образу жінки, який зручно “продавати”. Фінансові переваги з цього отримують світові бренди й корпорації, особливо індустрія краси” – йдеться в статті.

Вона також додала, що такі конкурси сприяють тому, що жінки сприймаються як форми розваги, а їхній образ сексуалізують. 

Американська письменниця-феміністка Джесіка Валеті у своїй колонці написала, що такі події є “нічим іншим, як можливістю оглянути чудових, мало одягнених жінок і зіставити їх один з одним”.

Дискримінація та вплив на суспільство

Конкурси краси зазвичай мають низку вимог до учасниць. Зокрема йдеться про критерії зросту, відсутності шрамів, вік, соціальний статус тощо.

Наприклад, участь у конкурсі “Міс Україна – Всесвіт” можлива за умови, що дівчині від 18 до 27 років, вона громадянка України, неодружена і не має дітей.

Десятки років участь у конкурсі мали право брати лише жінки. І тільки у 2018 році правила змінилися. Так, титул “Міс Іспанія-2018” отримала трансгендерна жінка –  Ангела Понс. Попри це, у 2021 році міс Неваду, яка мала брати участь у конкурсі “Міс Америка”, змусили жити одну в кімнаті і пройти медичний огляд, щоб підтвердити, що вона жінка.

А два дні тому, 20 жовтня, у Франції феміністська група і три претендентки, що не пройшли відбір, подали позов проти конкурсу краси “Міс Франції” через дискримінаційні правила.

Зазначається, що у Франції заборонена дискримінація співробітників за ознакою статі, сексуальної орієнтації, сімейного стану або генетичних характеристик. Водночас до участі в національному конкурсі краси допускаються лише дівчата зростом не нижче 165 см, які ніколи не були у шлюбі і не мали дітей. А відтак це порушує закон, оскільки володарки титулу “Міс Франція” виконують службові обов’язки, а значить мають бути захищені законодавством.

“Крім експлуатації жінок заради економічної вигоди, цей конкурс порушує закон, негативно і ретроградно впливає на все суспільство. Пора Endemol Production (компанія-засновниця конкурсу – ред.) нарешті прибрати всі сексистські положення зі своїх правил”, – йдеться у заяві.

Втрата титулу

Щорічно у світі проводиться тисячі конкурсів краси — міжнародні, національні, регіональні, міські, в дитячих садках, школах, університетах тощо. Після того, як конкурс завершився, змагання за нього для переможниць триває, оскільки здобутий титул можна втратити. Таке траплялося неодноразово.

Наприклад, у 2002 році Ребека Ревельс отримала титул “Міс північна Кароліна”, але коли її колишній хлопець заявив, що має фото на яких Ребека гола – нагороду забрали.

У 2006 році титул відібрали у Тари Коннер. Виявилось, що дівчина відвідувала клуби Нью-Йорка, пила алкоголь та можливо мала кількох сексуальних партнерів.

Міс Великобританії-2006

Джерело