У жовтні 2019 року під час Інвестиційного форуму в Маріуполі мобільні оператори підписали з Урядом Меморандум щодо подолання цифрового розриву між містами і селами. Уряд зобов’язався сприяти цьому і окрім іншого прийняти окремий закон про чотирирічний мораторій на підвищення фіскального навантаження на галузь. 

Мобільні оператори виконують свої зобов’язання і за останні 5 років інвестували понад 74 млрд грн у розвиток 3G/4G мереж, що забезпечило можливість доступу до 4G для 89% населення України. Між тим законопроект щодо недопущення зростання фіскального тиску на галузь досі не поданий на розгляд Верховної Ради. Натомість, у законопроекті 5600  Уряд пропонує чергове підвищення рентної плати за радіочастоти на 5%, а також залишає підвищувальні коефіцієнти за концентрацію радіоспектру та фрагментований спектр, які запроваджувались як тимчасовий захід для стимулювання перерозподілу радіочастот (рефармінг).

Як вважає Олександр Когут, директор з регуляторного забезпечення Київстар, "в умовах глобальної фінансової кризи та падіння ринків через Covid, на перший план виходить створення механізмів для перезавантаження економіки держави, зокрема - створення інвестиційних стимулів. Особливо це стосується телеком галузі, яка є інфраструктурою, і від неї залежить розвиток економіки країни та функціонування тисяч підприємств". 

Законопроект 5600 - негативний сигнал для інвесторів телеком ринку

Збільшення рентної плати за радіочастоти і підвищувальні коефіцієнти можуть мати негативний вплив на подальший розвиток телеком галузі  в цілому:

Додатковий фіскальний тиск на галузь суперечить зобов’язанням Уряду за Меморандумом 2019 року і може спричинити гальмування розвитку 4G у сільській місцевості  та на автодорогах.  

Плата за радіочастоти, які використовуються для зв’язку 2G, 3G, 4G є найвищою. Саме до цих частот додатково застосовуються передбачені законопроектом підвищувальні коефіцієнти. Через індексацію рентної плати за частоти та не вирішення питання підвищувальних коефіцієнтів лише Київстар змушений буде додатково сплачувати 125 млн грн податків  щороку. Ця сума еквівалентна забезпеченню 4G зв’язку щонайменше у 150 селах. 

Розвиток нових мобільних технологій, зокрема 5G, потребує купівлі нових частот. Однак система підвищувальних коефіцієнтів, яка продовжує "вимивати" фінансовий ресурс з компанії, робить подібні бізнес кейси непривабливими. Отже під питанням потенційні аукціони на частоти 2100 МГц, 700 МГц, 3500 МГц, які могли б принести державному бюджету мільярди гривень додаткових надходжень від плати за ліцензії та щорічної рентної плати за спектр, який наразі є в держави і не використовується. Фактично, замість того щоб заробляти на наявних у держави спектральних активах, держава кожний місяць втрачає десятки мільйонів.

Згідно з офіційними даними Державної податкової служби України, телеком галузь без індексації ренти стабільно вже 4 роки поспіль щороку нарощує сплату податків на 1-2 млрд. грн. Лише Київстар за 2020 рік сплатив податків і зборів на суму понад 9 млрд. грн. 

В Україні одна з найнижчих у світі плат за послуги мобліьного зв’язку. За результатами 2020 року щодо цього показника Україна опинилася на 135 місці в світі між Угандою та Ганою. Через інфляцію, здорожчання електроенергії, ріст операційних затрат, податковий тиск, необхідність збільшувати інвестиції телеком індустрії все важче  утримувати настільки низькі ціни..

"Допомога державі у розвитку засад для цифровізації, розвиток нових технологій у неприбуткових, малонаселених і віддалених районах вимагає від мобільних операторів постійного пошуку джерел доходів для інвестицій та їх повернення в подальшому. Тому ми просимо Уряд виконувати свої зобов’язання, які були надані мобільним операторам та їх інвесторам, а народних депутатів України під час розгляду законопроекту 5600 не підтримувати положення, які гальмують розвиток телеком галузі", - каже Олександр Когут.

Джерело